Православний цвинтар в Черничині
Православний цвинтар в Черничині | |
---|---|
![]() | |
Інформація про цвинтар | |
50°45′22″ пн. ш. 23°53′59″ сх. д.H G O | |
Країна | Польща |
Розташування | Черничин |
Відкрито | 1875 |
Статус | закритий |
Площа | 0,76 га |
Кількість поховань | 30 |
![]() | |
Цвинтар парафіальний недіючий, під метелінським лісом, власність Люблінсько-Холмської єпархії польської автокефа́льної правосла́вної це́ркви, у формі чотирикутника на площі 0,76 гектара, без поділу на квартали. Розташування – 950 м на захід від воєводської дороги № 844 Грубешів – Долобичів, 850 м на південний захід від костелу (колишня православна церква), поза сільською забудовою.
На найстаршій мапі Черничина з 1812 року, що збереглаcя, вже видно, що в цьому місці був цвинтар.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Mapa_Czerniczyna_1812.tif/lossy-page1-400px-Mapa_Czerniczyna_1812.tif.jpg)
Цвинтар греко-католицький в Черничині згадується в документах 1825 року.
Спочатку цвинтарі розташовувалися поряд з храмами. Ймовірно, під час будівництва в Черничині нової греко-католицької церкви в 1771 році та браку місця для нових поховань, було закладено цвинтар поза сільськими забудованнями, а територію навколо церкви впорядкували. [1].
Цвинтар парафіальний православний, закладений близько 1909 року, як продовження греко-католицького цвинтаря.
Цвинтар використовувався до виселення українців в 1947 році під час операції «Вісла».
До кінця другої світової війни цвинтар був впорядкований та огороджений дерев'яним парканом з широкою металевою брамою, проїждаючи яку могли в ній розминутися дві підводи.
В районі двох монументальних надгробків, які, як вважають, були місцем спочинку духовенства, знайдено фрагменти двох таблиць з надгробків із червоного мармуру.
Перша з них, з написом польською мовою, належить о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844), парох черничинської греко-католицької парафії (1810 – 1843), канонік холмський, спочиває з дружиною Катажиною, уродженою Слабневич (пом. 1837).
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844)
-
Православний цвинтар в Черничині. Фрагмент таблиці з надгробка о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844)
Друга таблиця, російською мовою (церковнослов'янська абетка) походить з надгробка о. Ян Потій (07.10.1799 – 08.07.1858), греко-католицького священнослужителя, ректора Холмської семінарії, прелата Холмської кафедральної капітули. Разом з ним були поховані його дружина Марія, уроджена Хилевська (пом. 1867) та онук Еміліан Токель (пом. 1862).
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила о.Ян Потій(07.10.1799 – 08.07.1858)
-
Православний цвинтар в Черничині. Фрагмент таблиці з надгробка о.Ян Потій (07.10.1799 – 08.07.1858)
Історія надгробку церковного старости Конрада Марковича Павлюка та його дружини Матрони. Конрад (Кондрат) Павлюк, син Марека і Тетяни, уродженої Демчуків походив з греко-католицьких родини, нар. 25 вересня 1842 р. у Черничині та Матрона Рибачук, дочка Кондрата та Вікторії, уроджена Піпровська, нар. 20 березня 1842 року в Черничині. Вони одружилися 13 листопада 1859 року о другій годині дня в Черничині. 17-річний Конрад був уже сиротою, 17-річна Матрона мала живих батьків. Подружжя прожило разом 36 років, маючи м.ін. син Яна (Івана) народився 25 вересня 1862 року в Черничині. Після скасування унії в 1875 році вони стали вірними православній церкві. 10 лютого 1891 р. за юліанським календарем (22 лютого 1891 р.) вони веселилися на весіллі сина Яна та невістки Марії, уродженої Стрий, а 21 червня/3 липня 1893 р. дочекалися своєї онуки Катерини (померла 26.09.1971 у Битомі). 20 грудня 1895 р./2 січня 1896 р. на 54 році життя померла Матрона Павлюк, а через рік, 3/15 січня 1897 р., на 55-му році життя помер вдівець Конрад Павлюк. У 1904 році їхні діти поставили батькам вапняковий надгробок, який зберігся до наших часів. Надгробок церковного старости Кодрада Павлюка та його дружини (пом. 1895, 1897), описаний з чотирьох сторін ретельними написами церковнослов'янським алфавітом.
-
Православний цвинтар в Черничині. Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк (пом.1897). Південь
-
Православний цвинтар в Черничині. Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк.Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк.Північ
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк та його дружини Матрони Павлюк.Схід
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96._%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%86.%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%80_1818-1890.jpg/300px-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96._%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%86.%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%80_1818-1890.jpg)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила дітей Бориса,Віри,Дмитра (пом.1903) вчителя Елевферія Цішинського.Південь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила дітей Бориса,Віри,Дмитра (пом.1903) вчителя Елевферія Цішинського.Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила дітей Бориса,Віри,Дмитра (пом.1903) вчителя Елевферія Цішинського.Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Пропавший нагробок 1
-
Православний цвинтар в Черничині.Пропавший нагробок 2
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
Огорожа – не збереглася, сліди рову навколо цвинтаря. Хрести зі всіх пам'ятників позбивані, більша частина пам'ятників перевернута та розбита. Стан збереження – на кладовищі збереглося півтора десятка кам’яних надгробків. Це православні хрести на постаментах і постаментах з надбудовами. Надгробки прикрашені: багатоступеневими ступінчастими карнизами, трикутними тимпанами, фільончастими пілястрами, канелюрами, надгробними написами російською мовою. Майже всі надгробки повалені та розбиті, кілька гробниць осквернено. Упорядкованих могил немає. Деревостан - тополя (9), акація (3), дуб, каштан, ясень. Цвинтар поріс густими заростями (черемха, бузина, бузок сніговий, сірень, бузок, хміль дикий)[1], високі зарослі кропиви, сміття - відлякують непрошених гостів від відвідин цього місця.
Більшість пам’ятників виконана з вапняку в формах характеристичних для майстерень кам’яних виробів з околиць Юзефова. Більшість написів виконано російською мовою, поодинокі інскрипції виконані на церковно-словянській мові, кілька українською мовою, одна польською.
Надгробки, спільно обрамлені Марфії та Антоніни (померла 1882) та Амалії Михайловської (померла 1907).
Надгробок з мармуру та граніту Степана Громи. Усі вони датуються кінцем ХІХ або початком ХХ століття.
В гіршому або кращому стані збереглися до наших днів пам'ятники: Василя Ліборського, Михайла Рудковського, Анни Пилипчук, Павла Волоха, Степана Грома, Катерини Єремчук, Амалії Михайловської, Магдалени Гресь, дітей Елевферія Цішинського, вчителя початкової школи в Черничині: Бориса, Віри та Дмитра і ще 3 пам'ятники, в яких не чітко збереглися написи
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg/220px-%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%B2_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
На території цвинтаря в період весна-осінь 2021 впорядковано територію цвинтраря, очищено та проведено реконструкцію надгробків, підняття, вирівнювання і встановлення пам'ятників. Встановленно інформаційну таблицю на православному цвинтарі в Черничині.
Ремонтні роботи проводило „Товариство Охорони Природи та Людини“ за участю волонтерів з Польщі та України, в рамах проєкту «Цвинтарі Прикордоння». Хоча ще далеко до завершення всіх реконструкційних робіт на цьому цвинтарі.
До дня 22.11.2021 віднайдено та збереглося на цвинтарі понад 30 кам’яних надгробків, найстарішим з яких понад 150 років. Багато з них були буквально викопані з-під землі. Серед осіб, поховання яких ідентифіковано, м.ін. Греко-католицьке духовенство, важливі постаті в історії колишньої Холмської уніатської єпархії.
Офіційне відкриття оновленного некрополії в Черничині відбулося у неділю, 21.11.2021. На зустріч під назвою «Відновлений музей», прийшли жителі Черничина та Метеліна, в тому числі пожежники Чернічинської добровільної пожежної дружини, які підтримали матеріально під час осінніх робіт на цвинтарі, нащадки колишніх жителів, які спочивають на цвинтарі.
«Колись тут був порядок. Дерев’яний паркан, обгороджений навколо, – каже Стефанія Станіславек із Метеліна. – Пам’ятаю, це був 1943 чи 1942 рік. Коли ми ховали бабусю, я була зовсім маленькою. На цьому кладовищі в мене є бабуся і брат дядько, а де і що, я нічого не знаю. Ми стоїмо перед могилою дядькової матері. Це єдина могила, що залишилася. Були ще, земляні, з хрестами, товсті, дубові».
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробки спільно обрамлені Марфії та Антоніни (пом.1882), Амалії Михайловської (пом.1907)
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Андрія і Параскевії Грома (пом.1894).Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Андрія і Параскевії Грома (пом.1894)
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Андрій Лучинец (пом.1911),
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Анастасія Шульжук (пом.08.11.1909),
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Григорій Демчук (пом.03.05.1904)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Елени Рабчук (пом.23.07.1915).Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Елени Рабчук (пом.23.07.1915).Південь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Еремчук (пом.11.12.1909).Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Еремчук (пом.11.12.1909).Північ
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Еремчук (пом.11.12.1909).Південь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Филип Грома (пом.15.05.1904)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Василій Либорський (пом.1906)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Магдалени Грешь (пом.15.10.1913)
-
Православний цвинтар в Черничині.Хрест з могили Магдалени Грешь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Василя (пом.1909), Агафії (пом.1910) Макаревич
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Надії Лич (пом.30.01.1926)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Павла Клюса (пом.26.12.1880)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Макарук (пом.28.07.1900)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Марія Бень (пом.31.03.1899)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Петро Філіпчук(пом.1922), Катирина Сівак(пом.1937)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Милайла Рудковського(пом.10.04.1908)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Степана Гресь (пом.1910). Марта Гресь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Степан Грома(пом.28.06.1904)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Теклі Сівак (пом.1926)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Параскевії та Іван Васильчук (пом.1910).Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Параскевії та Іван Васильчук (пом.1910).Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Павло Волох (пом.14.01.1906)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Теклі Бень (пом.1947)
- D. Kawałko, Cmentarze województwa zamojskiego, Państwowa Służba Ochrony Zabytków, Zamość 1994.