Прапор Арагону

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор Арагону
Пропорції3:2d
Затверджений28 червня 1984
Кольори
ПриналежністьАрагон
CMNS: Прапор Арагону у Вікісховищі

 Прапор Арагону, також відомий як саньєра, є прапором автономної спільноти Арагон, згідно з відповідними положеннями Статуту автономії: 

Стаття 3.— Символіка та статус столиці.

Прапор Арагону є традиційним із чотирма горизонтальними червоними смугами на жовтому тлі.

Герб Арагону є традиційним щитом із чотирьох чвертей, увінчаних відповідною короною, яка з’явиться в центрі прапора.

Закон 2/1984 від 16 квітня автономного співтовариства Арагону регулює використання прапора та герба громади, встановлюючи в статті 5, що «Герб Арагону завжди буде присутній в центрі прапора». [1]

Це традиційний прапор, хоча з включенням регіонального герба, щоб відрізнити його від прапора Каталонії, оскільки, коли було затверджено Статут автономії Арагону від 10 серпня 1982 року (LO 8/1982), він уже був затверджений у Статуті автономії Каталонії від 18 грудня 1979 року (LO 4/1979), який прийняв саньєру як офіційний прапор.

Доавтономні прапори

[ред. | ред. код]

Доавтономне утворення до створення уряду Арагону, спочатку сформоване представниками трьох провінційних рад, використовувало різні символи. Спочатку, в 1977 році, під час перших засідань, на флагштоку майорів прапор із червоних смуг на жовтому та полі з хрестом Святого Георгія, який був затверджений 28 травня 1977 року на пленарному засіданні Ради провінції Сарагоси. 12 квітня 1978 року і до 1984 року (рік затвердження Статуту автономії) було запроваджено та використовувалось «утворене чотирма червоними смугами», в яке можна було включити щит, який був «утворений чотирма своїми традиційними символами: дуб Собрарбе, хрест Іньїго Арісти, хрест Святого Георгія, оточений чотирма головами мавра та червоними палицями. Цей прапор було прийнято на першому засіданні новоствореної Генеральної ради Арагону. [2] Указ 48/1984, який регулює офіційну модель прапора та герба, формалізує варіант цього прапора, пересуваючи герб у напрямку до флагштока та вказуючи певний дизайн герба. [3]

  • Bandera de 1977 a 1978
    З 1977 по 1978рр
  • Bandera de 1978 a 1984
    З 1978 по 1984 рр

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ley 2/1984, de 16 de abril, sobre uso de la bandera y el escudo de Aragón. BOE. 11 de mayo de 1984.
  2. ↑ Hemeroteca de La Vanguardia, 13 de abril de 1978
  3. ↑ Decreto 48/1984, de 28 de junio de la Diputación General de Aragón, por el que se hace público el modelo oficial del escudo de Aragón, y se establecen las normas precisas sobre confección y características materiales de la Bandera de Aragón. BOA. 14 de julio de 1984. Архів оригіналу за 24 de octubre de 2021. Процитовано 23 de abril de 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Редакційна група CAI 100 (режисери: Гільєрмо Фатас і Мануель Сільва; редактори: Альваро Капальво, Мª Санчо Менхон і Рікардо Сентеллас; текст: Анхель Капальво і Гільєрмо Фатас, у співпраці з Альберто Монтанером Фрутосом і Гільєрмо Редондо Вейнтемілласом), Щит Арагона, Сарагоса, CAI, 1999. ISBN 84-88305-85-0
  • ФАТАС КАБЕСА, Гільєрмо, «Щит Арагону», в Арагон, королівство та корона, [Сарагоса], Уряд Арагону, Мадридська міська рада та Державний секретар з питань культури, [2000], стор. 167-174. Каталог виставки, що проходила в Культурному центрі Вілья-де-Мадрид з 4 квітня по 21 травня 2000 року. Пор. особливо епіграф «Las Barras de Aragón», стор. 170-172. ISBN 978-84-8324-084-7
  • — «Palos de Aragón» Archivado, Велика Арагонська енциклопедія, том. IX, Сарагоса, 1981.
  • FATÁS, Guillermo, and REDONDO, Guillermo, The flag of Aragón, Saragoza, Guara, (Aragonesa Basic Collection, 3), 1978.
  • — Герб Арагону : щит і прапор, Сарагоса, Diputación General de Aragón, 1995.
  • FLUVIÀ I ESCORSA, Armand de, Els quatre pals: l'escut dels comtes de Barcelona, Барселона, Rafael Dalmau (Episodis de la Història, 300), 1994.
  • MENÉNDEZ PIDAL DE NAVASCUÉS, Фаустіно, «Palos de oro y gules», 1991, у Studia in Honorem Проф. М. де Рікер, Барселона, Жауме Валькорба (Квадернс Крема), том. IV стор. 669-704
  • — Символи Іспанії, Мадрид, Центр політичних і конституційних досліджень, 2000, розділ «Королі Арагону», стор. 95-138. ISBN 978-84-259-1110-1
  • — «Королі Арагону», Щит Іспанії, Мадрид, Королівська академія геральдики та генеалогії Matritense; Hidalguía, 2004, стор. 99-160. ISBN 978-84-88833-02-0
  • MONTANER FRUTOS, Альберто, Знак короля Арагону: історія та значення, Сарагоса, Інститут «Fernando el Católico»-C. SIC, 1995. Виправлене електронне перевидання (2013).
  • REDONDO VEINTEMILLAS, Guillermo, Alberto Montaner Frutos and María Cruz García López, Aragon in its shields and prapors, Сарагоса, CAI, 2007 (Колекція Маріано де Пано і Руата, 26). ISBN 978-84-96869-06-6
  • ТОРРЕС-СОЛАНО ТА ГАРСІЯ ДЕ БУСТЕЛО, Ігнасіо де, Баррас де Арагон, Сарагоса, Торрес-Солано, 2002. ISBN 84-607-4148-6

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Прапор_Арагону