Прахова Олена Адріянівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прахова Олена Адріянівна
Народилася9 грудня 1871(1871-12-09)
Рим, Італія
Померла10 січня 1948(1948-01-10) (76 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльністьнатурщиця, вишивальниця
БатькоПрахов Адріян Вікторович
МатиПрахова Емілія Львівна
Брати, сестриПрахов Микола Адріянович

Олена Адріянівна Прахова (9 грудня 1871, Рим, Королівство Італія — 10 січня 1948, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська художниця-вишивальниця, старша донька Адріяна Вікторовича та Емілії Львівни Прахових.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 9 грудня 1871 року в Римі. В 1899 році закінчила Києво-Печерську жіночу гімназію зі званням домашньої вчительки.

Навчалася акварельного малярства у Вільгельма Котарбінського.

У 1934 році разом з майстринями «прахоського» пункту Зовнішторгу створила шість альбомів українських вишивок за музейними зразками.

Могила Емілії і Олени Прахових на Лук'янівському цвинтарі

Померла 10 січня 1948 року в Києві. Похована в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 25, ряд 11, місце 27).

Творчість

[ред. | ред. код]

Володіла технікою лицьового шитва, використовувала плоский шов, або «малювання голкою». Найвідоміші роботи:

  • «Богоматір», «Свята Ольга» (1897), «Свята Варвара» (1898) — за ескізами М. Нестерова;
  • «Свята велика княгиня Євдокія» (1894, Москва, будинок-музей В. М. Васнєцова), «Ангел», «Плащаниця» (1896—1897), «Архангел Михаїл» та «Архангел Гавриїл» (1899) — за картинами В. Васнецова.

Виконана для Володимирського собору «Плащаниця» зберігається в Києво-Печерській лаврі.

Образ

[ред. | ред. код]

З Олени Андріанівни неодноразово малювали і писали М. Нестеров, М. Врубель, В. Васнецов та інші.

Увіковічнення пам'яті

[ред. | ред. код]

В Києві є Вулиця Сім'ї Прахових

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]