Премія Міс ван дер Рое
Премія Міс ван дер Рое англ. European Union Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award | ||||
Країна | Бельгія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | архітектурна преміяd і тимчасова виставкаd | |||
На честь: | Людвіг Міс ван дер Рое | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1987 | |||
Нагороджені: | ||||
Черговість | ||||
Сайт | miesarch.com |
Премія Європейського Союзу в галузі сучасної архітектури — нагорода Міс ван дер Рое (англ. The European Union Prize for Contemporary Architecture — Mies van der Rohe Award) — премія, яку присуджують щодвароки коштом Європейського Союзу та Фонду Міса ван дер Рое, Барселона,[1] для визнання і винагороди якості архітектурних творів у Європі. Названа на честь Людвіга Міса ван де Рое. Церемонія вручення проходить наприкінці травня в Барселоні, в стінах павільйону Німеччини — творіння Міса ван де Рое.
Премія заснована 1987 року в рівноправному партнерстві між Європейською комісією, Європейським парламентом та Фондом Міса ван дер Рое. Премія відкрита для всіх робіт, завершених у Європі протягом дворічного періоду до видачі призу. Ці роботи представляються незалежними експертами, національними архітектурними об'єднаннями та консультативним комітетом премії, а потім оцінюються журі, яке визначається для кожного видання. П'ять робіт-фіналістів відвідує журі, яке обирає переможця (Prize Winner) і Новітнього архітектора (Emerging Architect Winner).
Починаючи з 2016 року, нова категорія премії для молодих талантів архітектурної премії (Young Talent Architecture Award, YTAA), висвітлює фінальні дипломні проєкти випускників: архітекторів, ландшафтних архітекторів та міських дизайнерів.
На премію 2019 року номінували сім українських робіт — експозицію «Земля вовків та ведмедів» в Черкаському зоопарку, театр на Подолі, будівлю школи Pechersk School International[2], Дачний готель Глібівка, Rock house, Центр Митрополита Андрея Шептицького, Stage.
Рік | Архітектор(и) | Перемоги Будинок | Розташування | |
---|---|---|---|---|
1988 | Альваро Сіза | Банко Борхес е Ірмао | Віла-ду-Конде | |
1990 | Сер Норман Фостер | Новий Термінал Аеропорту Станстед | Лондон | |
1992 | Естеве Бонелл і Франсеск Риус | Муніципальний Спортивний Стадіон | Бадалона, Барселона | |
1994 | Ніколас Гримшоу | Міжнародний залізничний вокзал Ватерлоо в Лондоні | Лондон | |
1996 | Домінік Перро | Національна бібліотека Франції | Париж | |
1998 | Петер Цумтор | Дім мистецтв Брегенц | Брегенц | |
2001 | Рафаель Монео | Центр Kursaal | Сан-Себастьян | |
2003 | Заха Хадід | Стоянка і зупинка Енайм Північ | Енайм, Страсбург | |
2005 | Рем Колхас | Посольство Нідерландів В Берліні | Берлін | |
2007 | Mansilla+Tuñón Arquitectos | Музей сучасного мистецтва Кастільї та Леону | Леон | |
2009 | Снехетта | Норвезький національний театр опери та балету | Осло | |
2011 | Девід Чіпперфілд | Новий Музей[3] | Берлін | |
2013 | Henning Larsen Architects і студія Олафура Еліассона | Концертний зал Харпа[4] | Рейк'явік | |
2015 | Бароцці Вейга | Філармонія в Щецині[5] | Щецін | |
2017 | NL Architects and XVW architectuur | DeFlat Kleiburg | Амстердам |
- Список архітектурних премій
- ↑ Mies Arch. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 10 листопада 2018.
- ↑ Проект Pechersk School International номінований на архітектурну премію Mies van der Rohe | Хмарочос. Хмарочос (укр.). 8 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
- ↑ Європейська Комісія, 18 Квітня 2011
- ↑ Європейської Комісії, 30 Квітня 2013
- ↑ [1], 9 травня 2015 року