Преображенський кафедральний собор (Бендери)
|
Преображенський собор | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Преображенський собор в Бендерах | ||||
| Дата заснування | 1820 | |||
| Статус | Православний собор, Пам'ятка архітектури початку XIX століття | |||
| У складі | Московський патріархат | |||
| Основна юрисдикція | Бендери, пл. Визволення | |||
| Літургічна мова | Румунська мова, Російська мова. | |||
| Церковний календар | Григоріанський календар | |||
| Єпархій | Тираспольська та Дубосарська | |||
Преображенський собор в Бендерах (Придністров'я) — православний храм Православної церкви Молдови. Пам'ятник архітектури початку XIX століття, адреса: пл. Визволення.
Історія Преображенського собору веде відлік з 1814 року, коли інженерне начальство Бендерської фортеці починає роботи з відсунення міста від фортеці на 250 сажнів (600 м) на південь з метою створення кріпосної еспланади. Успенська і Микільська церкви, що знаходилися на цій території, через свою ветхість, при переносі зруйнувалися, що і зумовило ухвалення рішення про будівництво на місці руїн турецьких казарм нового храму на честь Преображення Господнього.
22 серпня 1815 року, при військовому параді в присутності городян, відбулася закладка Преображенського собору як символу визволення Бессарабії від турецького ярма. Проект храму був підготовлений членом Кишинівської духовної дикастерії архімандритом Іоанікієм, і передбачав у соборі три межі: Микільський (лівий) і Успенський (правий), названі на згадку про церкви, що зруйнувалися, а також Преображенський (центральний).
Микільський боковий вівтар був освячений 5 грудня 1819 року. Цього ж дня парафіяни зібрали кошти на освячення Успенського, яке відбулося 19 грудня того ж року. У 1820 році будівельні роботи були завершені і в Преображенському боці.
У 1825 році, для храму, в Одесі був замовлений іконостас з балдахіном на семи дерев'яних колонах. Іконописні та різьблені роботи виконали священник М. Конілевський та канцелярист І. Палішинський. Нарешті, в 1827 році собор освятив високопреосвященніший Димитрій.
У 1832 році завершилося будівництво дзвіниці, проте, у зв'язку з нестачею коштів, як храм, собор оформився лише до 1840 року.
Виконаний у стилі хрестово-купольної архітектури в рамках російського класицизму з елементами молдавських народних традицій, собор відрізнявся лаконічністю, великою монументальністю, підкресленим контрастом гладі стін і приставлених до неї колон, а головний купол собору був вирішений у вигляді шолома.
З 1918 по 1944 (крім радянського періоду в 1940—1941) прихід храму ставився до Бессарабської митрополії Румунської Церкви.
Незважаючи на ремонтні роботи, що проводяться час від часу, внутрішній розпис собору мала непривабливий вигляд і тому на початку 1930-х мм. церковні служителі вирішили оновити інтер'єр, навіщо запросили молдавського художника і скульптора Олександра Михайловича Племедяле. Приблизно в травні 1934 року він прибуває в Бендери, щоб приступити до виконання замовлення. Разом з ним до Бендерів прибули і четверо його учнів, які нещодавно закінчили Кишинівське художнє училище: В. Поляков, В. Нечаєва, М. Колядич та О. Мадвал. Племедяле як підрядники найняв на роботу місцевих жителів.
Значну шкоду собору завдали бойові дії в ході Другої світової війни. Так, під час одного з артобстрілів снаряд, що потрапив у храм, викликав пожежу, в якій загинули іконостас і соборний архів, а також істотно постраждали внутрішні розписи. В результаті назавжди було втрачено значну кількість інформації про життя парафії та міста у довоєнний час.
Після відновлення суверенітету СРСР в 1944 році, увійшов до Кишинівської єпархії Російської православної церкви.
З 1948 року собор узятий під охорону держави як пам'ятка архітектури початку XIX століття. У 1960-х роки соборний іконостас замінили іконостасом знищеної полкової церкви.
Будівля постраждала під час Придністровський конфлікт Бендерської трагедії 1992 року, після якої заново перекрили дах і куполи.
Протоієрей Леонід Паскар:
Було побито вікна, снаряд потрапив у двері, відбиток був дуже страшний. Люди не розуміли, за що гинуть. Навколо були снайпери, і до храму підійти було безпечно. Ми повзком підбиралися до нього, бо владика Вікентій благословив у когось можливість відкривати храм і молитися, бо молитва може позбавити місто руйнування та загибелі багатьох людей.
Наприкінці 1990-х років в соборі була проведена реставрація, внаслідок якої були втрачені фрески А. Племедяле, що зберігалися в храмі, а інші істотно пошкоджені.
8 березня 2009 року, на тиждень Урочистості Православ'я, високопреосвященніший Юстиніан, архієпископ Тираспольський та Дубоссарський, під час архієрейської служби в Преображенському соборі міста Бендери відновив чин анафематствування.
До 2000 року, коли був освячений новозбудований кафедральний Собор Різдва Христового (Тираспіль) Христоріздвяний собор єпархії, Преображенський собор був головним центром православного життя всього Придністров'я.
Настоятель - протоієрей Іоан Калмик.
- Бендери. Минуле, сьогодення, майбутнє / Автор-упорядник А. Паламар. - Тираспіль: Тритон, 1998. - 70 с.
- Гавриленко Н. Преображенський собор - ровесник граду православного / / Придністров'я. - 2004. - 25 серпня.
- Парапір В. Відродження храму [Духовні цінності] // Новий час. - 1999. - 19 вересня.
- Перстнєв У. Він пам'ятник собі спорудив нерукотворний: [Події та коментарі] // Нова газета. - 1998. - 30 жовтня.
- Худяков У. У. {{{Заголовок}}}. — Бендери : Поліграфіст, 1999. — С. 31-32. — ISBN 5-88568-090-6.