Прибор (Гомельський район)
|
селище Прибор | ||||
| Транслітерація назви |
Prybar  | |||
|---|---|---|---|---|
  | ||||
| Основні дані | ||||
|
осіб)_region:BY_ 52°24′51″ пн. ш. 30°45′46″ сх. д. / 52.414166666667° пн. ш. 30.762777777778° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Приборська | |||
| Засновано | XVIII століття | |||
| Перша згадка | XVIII століття | |||
| Населення | 1045 осіб (2009) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 247030 | |||
| Телефонний код | +375-232 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 270 км | |||
  Прибор | ||||
  Прибор Прибор (Гомельська область) | ||||
 | ||||
Прибор (біл. Прыбар[1]) — село, центр Приборської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
За 1,5 км від основної забудови знаходиться залізнична станція (на лінії Калинковичі — Гомель), 25 км на захід від Гомеля.
На річці Уза (притока річки Сож), в яку біля села впадає річка Рандовка.
Транспортні зв'язки степовою, потім автомобільною дорогою Калинковичі — Гомель. Планування складається з дугоподібної, майже меридіональної вулиці, від якої на захід та схід відходять короткі вулиці. Забудова здебільшого дерев'яна садибного типу.
Виявлене археологами городище (місцева назва Городок) ранньої залізної доби та епохи Київської Русі (біля села, на лівому березі річки) свідчить про заселення цих місць з давніх-давен.
За письмовими джерелами відоме з XVIII століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) у складі Російської імперії. З 1775 року у володінні фельдмаршала графа Петра Рум'янцева-Задунайського. У 1811 році в Новиковській економії Гомельського маєтку. У 1834 році володіння фельдмаршала князя Івана Паскевича. Діяло борошномельне підприємство, яке у 1859 році опрацювало 7500 пудів зерна. У 1862 році 37 господарств отримали земельні наділи. У 1870 році працювали млин, сукновальня (з 1830), зернодробарка, хлібний магазин. Після здачі в експлуатацію 15 лютого 1886 року залізниці Лунинець — Гомель почала працювати залізнична станція. Відповідно до перепису 1897 року було відділення поштового зв'язку. У 1909 році 579 десятин землі, школа (у 1907 році 55 учнів), у Телешевській волості Гомельського повіту Могильовської губернії.
У 1926 році працювали млин, початкова школа. З 8 грудня 1926 року центр Приборської сільради Гомельського району Гомельського округу (до 26 липня 1930 року), з 20 лютого 1938 року Гомельської області. 1930 року організовано колгосп імені Калініна, працювали кузня, паровий млин із лісопильнею та сукновальнею. 1959 року центр учгоспу СПТУ-185. Розташовані лісництво, середня школа, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, магазин, їдальня.
Під час німецько-радянської війни 55 мешканців загинули на фронті.
- 2009 — 1045 мешканців
| |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU).
- ↑ Населення населених пунктів Гомельської області за даними перепису (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0