Прибутковий будинок Токарєва (Ростов-на-Дону)

lon_sec = lat_dir = lon_dir = lat_sec = lat_min = скасований = lon_min =
Прибутковий будинок М. І. Токарєва; рос. Доходный дом Н. И. Токарева
	Прибутковий будинок М. І. Токарєва Прибутковий будинок М. І. Токарєва
	47°13′24.36″ пн. ш. 39°43′28.36″ сх. д. / 47.2234333° пн. ш. 39.7245444° сх. д.
Країна	Росія
Місто	Ростов-на-Дону
Розташування	Пушкінська вулиця, будинок 65
Тип	будівля
Стиль	еклектика (архітектура), необароко, Неорококо і неокласицизм
Початок будівництва	1905
Побудовано	1905
Адреса	Велика Садова вулиця (Ростов-на-Дону)
	Прибутковий будинок М. І. Токарєва Прибутковий будинок М. І. Токарєва (Росія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Прибутковий будинок М. І. Токарєва (рос. Доходный дом Н. И. Токарева) — будівля в Ростові-на-Дону, розташоване на Великій Садовій вулиці біля перехрестя з проспектом Чехова. Будівля має статус об'єкта культурної спадщини регіонального значення^[1].

Історія

Прибутковий будинок був побудований в 1905 році^[1] ростовським купцем і власником спиртоводочного заводу Миколою Іллічем Токарєвим. До жовтневого перевороту 1917 року в прибутковому будинку розміщувалися бакалійна торгівля С. О. Бабаханова, Російське театральне товариство, магазин «Масло-Сир», склад аптекарської посуду та пробок М. Розенблюма^[2].

Після приходу радянської влади прибутковий будинок був націоналізований, і в ньому розмістилася десята міська лікарня. У роки Німецько-радянської війни будівля майже не постраждала. Коли в 1945 році Клементина Черчілль, дружина Вінстона Черчілля, відвідувала Ростов-на-Дону, її поселили саме в цьому будинку^[3]. В кінці 1990-х років до ювілею міста колишній прибутковий будинок відреставрували співробітники інституту «Спецреставрація» за проектом архітектора Ю. Н. Солнишкіна^[2]. В даний час будівля займає міська поліклініка № 10.

Архітектура

Триповерховий прибутковий будинок побудований в дусі еклектики, в його оформленні поєднуються елементи бароко, рококо і класицизму. Архітектурно-художній вигляд будівлі визначають раскреповки і еркери з шатровими завершеннями. Перший поверх оформлений рустом. Віконні прорізи декоровані різноманітними наличниками, на другому поверсі вони завершуються трикутними сандриками, а на третьому — прямокутними. Фасад багато прикрашений ліпними елементами, гірляндами, картушами і антаблементом^[2]. У простінку третього поверху встановлена скульптура жінки зі змією і чашею в руках.

Примітки

↑ ^а ^б Ростов-на-Дону (объекты культурного наследия регионального значения). Официальный портал Правительства Ростовской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
↑ ^а ^б ^в Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е изд. — Ростов-на-Дону, 2002. — С. 274—275. — ISBN 5-8456-0489-3.
↑ Родион Петров. Визит по-английски // Ростов официальный. — 2012. — № 31 (922). Архівовано з джерела 2 грудня 2013. Процитовано 2017-06-12.

[donland-1] а ^б Ростов-на-Дону (объекты культурного наследия регионального значения). Официальный портал Правительства Ростовской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.

[Есаулов-2] а ^б ^в Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е изд. — Ростов-на-Дону, 2002. — С. 274—275. — ISBN 5-8456-0489-3.

[3] Родион Петров. Визит по-английски // Ростов официальный. — 2012. — № 31 (922). Архівовано з джерела 2 грудня 2013. Процитовано 2017-06-12.

[1]

[2]

[3]