Перейти до вмісту

Прибєга Леонід Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леонід Володимирович Прибєга
Народження8 березня 1944(1944-03-08) (80 років)
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьархітектор
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури

Леоні́д Володи́мирович Прибє́га (нар. 8 березня 1944(19440308), с. Лука-Мелешківська, Вінницької області) — радянський і український архітектор-реставратор, кандидат архітектури, професор (1993)[1]. Проректор та завідувач кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (з 2004)[2], лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2002), Заслужений працівник культури України[1]. Входить до складу наглядової ради Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (2012)[3], входив до складу комісії з питань відтворення видатних пам'яток історії та культури при Президентові України (2001)[4]. Дійсний член Української академії архітектури. Член Національної спілки архітекторів України, почесний президент Українського комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць ICOMOS.

Біографія

[ред. | ред. код]

Леонід народився 8 березня 1944 року в с. Лука-Мелешківська. У 1962 році закінчив Вінницький будівельний технікум, а через 11 років — Київський державний художній інституту (факультет архітектури).

З 1973 по 1977 рік працював в архітектурно-реставраційної майстерні Республіканського виробничого управління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури[5]. З 1979 по 1989 рік працював деканом архітектурного факультету в Українській академії архітектури. З 1990 року отримав вчене звання доцента, а з 1994 звання професора. З 1993 року працює проректором з наукової роботи.

Публікації

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Пам'яткознавство: правова охорона культурних надбань. Збірник документів. Автор проекту і вступної статті Л. В. Прибєга. Упорядники: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко (2009);
  • Охорона та реставрація об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини України: методологічний аспект: монографія / Центр пам'яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури; Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. — К. : Мистецтво, 2009. — 304 с. — ISBN 978-966-577-019-0 (2009)[6];
  • Архітектурні перлини України. Замки та фортеці (2007);
  • Дерев'яні храми Українських Карпат. ISBN 966-575-028-3. (2007);
  • Храми України: альбом / [Вступ. ст., комент. та упоряд.: Л. Прибєга; Перед. сл.: П. А. Загребельний]. — К. : Мистецтво, 2004. — 295 с. : іл. — Текст парал.: укр., англ. — Бібліогр.: с. 293—295. — ISBN 966-577-092-6 (2004)[7];
  • Методика охорони та реставрації пам'яток народного зодчества України (1997);
  • Кам'яне зодчество України. Охорона і реставрація (1993);
  • Народне зодчество України. Охорона і реставрація (1987).

Статті

[ред. | ред. код]
  • Коментар до Рекомендації UNESCO про збереження краси і характеру пейзажів та місцевостей
  • Основні принципи відновлення пам'яток народної архітектури. — ПУ, 1984 р., № 2, с. 30 — 33[8].
  • Реставрація пам'яток народного зодчества. — СИА, 1984 г., № 6, с. 27 — 28.[9]
  • Збережемо історичні села. — ПУ, 1995 р., № 1, с. 70 — 72[10].
  • Традиційне сільське середовище і методи охорони народної архітектурної спадщини. — ВІУ, 1996 р., т. 4, с. 15 — 16.[11].
  • Традиційні млинарські споруди України: типологія, охорона та реставрація. — ПУ, 1998 р., № 3-4, с. 53 — 59, 23 іл.[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Відділ пам'яткознавства. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  2. ↑ Прибєга Леонід Володимирович[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ Документ 123-2011-р, чинний, поточна редакція — Редакція від 21.03.2012, підстава 164-2012-р
  4. ↑ Про Комісію з питань відтворення видатних пам'яток історії та культури при Президентові України Президент України; Указ від 05.05.1999 № 473/99
  5. ↑ КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРИ ТА СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 14 червня 2013.
  6. ↑ Прибєга Леонід Володимирович. Охорона та реставрація об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини України: методологічний аспект[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Электронный каталог: Храми України[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. ↑ Прибега Л. В. Основні принципи відновлення пам'яток народної архітектури.
  9. ↑ Прибега Л. В. Реставрація пам'яток народного зодчества.
  10. ↑ Прибєга Л. Збережемо історичні села.
  11. ↑ Прибєга Л. Традиційне сільське середовище і методи охорони народної архітектурної спадщини
  12. ↑ Прибєга Л. Традиційні млинарські споруди України: типологія, охорона та реставрація.


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прибєга_Леонід_Володимирович&oldid=39536699