Перейти до вмісту

Приворотень смитнянський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Приворотень смитнянський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Приворотень (Alchemilla)
Вид:
A. smytniensis
Біноміальна назва
Alchemilla smytniensis
Pawł.

Приворотень смитнянський[1] (Alchemilla smytniensis) — вид квіткових рослин родини трояндових (Rosaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Рослина 5–25 см заввишки. Стебла до 1/3–1/2 запушені дуже слабо притиснутими волосками. Ніжки листків запушені. Листові пластинки зовнішніх листків ниркоподібні чи округло-ниркоподібні, внутрішніх — округлі, розчленовані до 1/6–1/4 ширини, з 7–9 лопатями; лопаті з кожного боку з 6–8 гострими, трикутними зубцями. Квітки зелені, 3.5–4.5 мм у діаметрі; гіпантій голий; чашолистки яйцювато-трикутні, майже рівні по довжині гіпантію[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Карпат: Україна, Польща[3][4].

В Україні росте у Карпатах (Ґорґани), на Опіллі — на лісових луках, дуже рідко[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Alchemilla smytniensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Волгин, С. А.; Сычак, Н. Н. Манжетки (Alchemilla L., Rosaceae) Украинских Карпат. II. Секция Alchemilla, подсекция Euvulgares Camus (ряды Glabraae Pawł., и Subglabraae Pawł.) // Бюл. моск. о-ва испытателей природы. Отд. биол.. — 1992. — Вип. 94. — № 6. — С. 86–94. (рос.)
  3. Alchemilla smytniensis. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 29.04.2023. (англ.)
  4. Alchemilla smytniensis. Euro+Med Plantbase. Процитовано 29.04.2023. (англ.)
  5. Сичак, Н. М. Ключ для визначення видів роду Alchemilla L. (Rosaceae) флори Українських Карпат // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2011. — Вип. 2(9). — № 1. — С. 215–228.