Перейти до вмісту

Прилад оцінки прохідності-Фобос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Проп-Ф — автоматична самохідна міні-станція для дослідження Фобоса. Це своєрідний робот-стрибунець вагою 43 кг. Він повинен був бути скинутий на Фобос 5 квітня 1989 зі станції Фобос-2. Але 27 березня 1989 контакт зі станцією було втрачено. Подальша її доля невідома. Випробувальний макет станції знаходиться в музеї НПО ім. Лавочкіна.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Наприкінці 80-х років в НПО ім. Лавочкіна створюється прилад дослідження поверхні Фобоса (Проп-Ф). «Помацати» цю брилу, що літає навколо Марса, націлювалися вже з початку 80-х років. Головною проблемою при цьому була проблема пересування поверхнею Фобоса. Гравітація там приблизно в 2 000 разів слабкіша за земну, тобто маса 40 кг важить там всього 0,2 ньютона — незначна вага[1].

Манера руху

[ред. | ред. код]

Спускний апарат мав форму кулі, і був утиканий ніжками — пружинами. Після скидання на Фобос він повинен був довго стрибати її поверхнею. Коли мав зупинятися, то брав би пробу ґрунту. Потім знову відштовхувався і далі скакав. Таким чином він міг дослідити ґрунт Фобоса у декількох місцях.

Ідея переміщення Проп-Ф полягала у використанні стрибкового способу. Форма Проп-Ф наближалася до кулястої з плоским дном. Відштовхування від поверхні здійснювалося пружиною. Випробування проводилися на спеціальному стенді для створення нульової ваги. На жаль, космічний апарат «Фобос-2» не зміг доставити прилад до місця призначення.

Наукова апаратура

[ред. | ред. код]

Склад наукової апаратури на Проп-ФП:

  • Пенетрометр СА Проп-ФП — визначення фізико-механічних властивостей ґрунту Фобоса (ВНДІ Трансмаш);
  • Пристрій вимірювання прискорень — визначення параметрів динаміки і зіткнення СА Проп-ФП з поверхнею (ВНДІ Трансмаш);
  • Автоматичний рентгенофлюоресцентний спектрометр (АРС) — визначення елементного складу ґрунту (ГЕОХІ);
  • Магнітометр МФП — визначення параметрів магнітного поля Фобоса (ІЗМІРАН).

В цілому за весь науковий експеримент на Пропо-ФП відповідав ГЕОХІ АН СРСР імені В. І. Вернадського[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 12 вересня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. http://www.novosti-kosmonavtiki.ru/phpBB2/viewtopic.php?p=692974&sid=8e970b2b24d7afbbafcb1bf80b94be86

Джерела

[ред. | ред. код]