Принцип максимізації енергії Лотки-Одума-Пінкертона

Принцип максимізації енергії Лотки-Одума-Пінкертона свідчить, що в конкуренції з іншими екологічними об'єктами виживають (зберігаються) ті з них, які найкращим чином сприяють надходженню енергії в них і використовують максимальну її кількість найбільш ефективним способом. "З цією метою система:

• Створює накопичувачі (сховища) високоякісної енергії;
• Витрачає певну кількість накопиченої енергії на забезпечення надходження нової енергії;
• Забезпечує кругообіг різних речовин;
• Створює механізми регулювання, що підтримують стійкість системи і її здатність пристосування до мінливих умов;
• Налагоджує з іншими системами обмін, необхідний для забезпечення потреби в енергії спеціальних видів".

Слід зауважити, що цей принцип справедливий і щодо інформації, а ось максимальне надходження речовини як такої не гарантує успіху екологічному об'єкту в конкурентній боротьбі з іншими аналогічними об'єктами.

Література

• Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
• Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)

Ресурси Інтернету

• Розенберг Г. С. О структуре учения о биосфере
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев, Наук. Думка, 1984 [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Англо-русский биологический словарь (online версия) [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Англо-русский научный словарь (online версия) [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]