Притика
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Притика — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Притика — чека (дерев'яний кілок або залізний прут) чи шворінь, яким прикріплюють ярмо до війя[1]
- Притика — розмовна назва стоянки для суден[1]
- Притика — діалектне слово, що означає доказ, довід, аргумент[1]
 |
Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Притика — село, Бурлинський район, Алтайський край
- Притика — село, Нитвенський район, Пермський край
- Притика — село, Оханський район, Пермський край
- Притика — колишнє село в Христинівському районі Черкаської області
 |
Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Притика. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
- Притика Дмитро Микитович (1942—2020) — український юрист.
- Притика Іван Степанович (1947—2018) — український поет, член НСПУ.
- Притика Олександр Андрійович (1965—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Христя Притика — персонаж роману Панаса Мирного «Повія».
- ↑ а б в Притика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.