Перейти до вмісту

Приходько Андрій

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Приходько Андрій
Народився11 січня 1958(1958-01-11) (66 років)
Златопіль, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР
 Україна
Діяльністьтеатральний режисер, актор
Alma materДніпропетровське театральне училище і Російський університет театрального мистецтва
IMDbnm1347199
Нагороди та премії
заслужений діяч мистецтв України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходько.

Андрій Приходько (нар. 11 січня 1958, м. Первомайський, Харківська область, УРСР, СРСР) — український і російський актор і театральний режисер-постановник, керівник Театрального центру «Пасіка» Києво-Могилянської академії. Заслужений діяч мистецтв України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Первомайський Харківської області.

Закінчив акторський факультет Дніпропетровського театрального училища, режисерський факультет московського ГІТІСа.

З 1993 року він грав і ставив в «Майстерні Петра Фоменка».

Після нетривалих режисерських гастролей Росією («Маркіза де Сад» Юкіо Місіма в Челябінському молодіжному театрі, «Лжець» Корнеля в Нижньогородському театрі комедії, «Життя це сон» Кальдерона в Театрі ім. Є.Вахтангова) переїхав до Києва, де його першими роботами стають «Шельменко: друга версія» в Молодому театрі та «увертюраДОпобачення» (за «Сойченим крилом» Франка) в театрі «Сузір'я».

З 2000 року — режисер-постановник в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка.

На франківській сцені, а згодом і у очолюваному ним Театральному центрі Києво-Могилянської академії розпочинає відродження давньої української драми. З'являються «Трагедокомедія о воскресенії мертвих» Г.Кониського та «Аз» за драмою «Ужасная изміна сластолюбіваго житія…» невідомого автора.

Українським текстам «до пари» режисер інсценує індійську Магабхарату («Шякунтала» в Театрі ім. Франка) та розповідає «Легенду про Фауста», зовсім не чіпаючи поему Гете. Виставу «Фрьокен», в оригінальному перекладі (суміш літературної мови, суржика і бойківського діалекту), у виконанні могилянських акторів-аматорів, вивозив на гастролі до Москви в «Мастерскую Фоменко».

Роботи в театрі

[ред. | ред. код]
Майстерня Петра Фоменка
Київський академічний молодий театр
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка
Перший український театр для дітей та юнацтва
  • 2023, 23 червня — «Лунаса» за п’єсою «Танці на Луназу» Брайана Фріла

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (31 жовтня 2008). Во ім’я отця і сина. Про Фауста, Мефістофеля, Ступок— і проблему напівфабрикатів (укр.). Г-та «Дзеркало тижня» №41. Процитовано 6 листопада 2020.
  2. ↑ Катерина КОНСТАНТИНОВА (4 липня 2014). Режисер Андрій Приходько: «Носороги живуть серед нас» (укр.). Г-та «Дзеркало тижня». Процитовано 12 грудня 2020.
  3. ↑ Лісова пісня. kurbas.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
  4. ↑ Леся ЗЬОЛА (23 вересня 2019). Вісім прем’єр і щоденні режисерські інтенсиви (укр.). «Галичина». Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
  5. ↑ Ілона ШЕВЧЕНКО (21 серпня 2020). Вистави просто неба. У Франківську стартує новий театральний сезон (укр.). «Галичина». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Приходько_Андрій&oldid=40796839