Приходько Любов Федорівна
| Приходько Любов Федорівна | |
|---|---|
| Народилася | 11 липня 1948 (76 років)  Межиріч, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР або Гостробури, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | спортсменка |
| Alma mater | Київський інститут інженерів цивільної авіації (1980) |
| Нагороди |  |
Любов Федорівна Прихо́дько (11 липня 1948, с. Межиріч, нині Сумський район, Сумська область) — українська спортсменка, найтитулованіша жінка-вертолітниця ХХ століття, єдина в Україні абсолютна чемпіонка світу з вертолітного спорту, заслужений майстер спорту СРСР (1978). Нагороджена золотою медаллю Міжнародної авіаційної федерації.
Любов Федорівна Приходько народилася 11 липня 1948 року в Межирічі (за іншими даними — в с. Гостробури[1]) на Лебединщині в багатодітній селянській сім'ї.
Після закінчення восьми класів Лифинської школи Лебединського району поступила до Сумського торгово-кулінарного училища, навчалася у вечірній школі.
З 1965 року почала займатись у парашутній секції, потім — у вертолітному гуртку Сумського аероклубу ДТСААФ (тренери: інструктор В. В. Таран, технік М. І. Брюхань). 25 травня 1966 року здійснила свій перший самостійний політ.
1970 року з відзнакою звкінчила Калузьку центральну об'єднану льотно-технічну школу ДТСААФ СРСР, 1980 року — Київський інститут інженерів цивільної авіації (нині Національний авіаційний університет).
Понад двадцять років працювала льотчиком-інструктором Сумського навчального авіаційного центру ДТСААФ,
1980 р. брала участь в агітперельоті Москва—Україна—Середня Азія—Грузія.
1973—1991 рр. — член збірної команди СРСР. Виступала в екіпажі з Л. М. Татариновою.
Спортсменка згадувала:
Чемпіонат світу в Англії 1973 року. Тоді на аеродромі під Лондоном зібралися тисячі глядачів і гостей з усього світу. Приїхала королева Великобританії Єлизавета, а її чоловік — герцог Единбурзький принц Філіп прилетів на особистому вертольоті. Я тоді стала чемпіонкою світу, мене запросили на урочистий прийом. Принц Філіп привітав мене і сказав, що захоплений моїм виступом. У Москві ми зустрічалися з легендарними повітряними асами — тричі Героями Радянського Союзу Іваном Кожедубом та Олександром Покришкіним. Таке не забувається! За п'ять років я стала абсолютною чемпіонкою світу[2].
У 1990-х рр. працювала льотчиком-інструктором у Харківському університеті повітряних сил, підготувала біля 150 курсантів, які стали льотчиками військово-повітряних сил, МНС, морської авіації України.
Загальний наліт — понад 6600 год.[3], 80 стрибків з парашутом[2].
Після виходу на пенсію повернулася у вертолітний спорт, знову почала брати участь у різноманітних змаганнях[4][5].
Як суддя міжнародної категорії займається суддівством змагань з вертолітного спорту.
Учасниця п'яти чемпіонатів світу з вертолітного спорту, чемпіонка світу (1973), абсолютна чемпіонка світу (1978), п'ятикратна абсолютна чемпіонка СРСР, багатократна чемпіонка України, абсолютна чемпіонка України (2004). Учасниця 48-го та 49-го відкритих чемпіонатів Росії з вертолітного спорту (2013—2014). Бронзовий призер команди-переможниці в особистому багатоборстві 36-го відкритого чемпіонату України з вертолітного спорту (2013). Учасниця відкритого чемпіонату Білорусії з вертолітного спорту (2014)[3].
- ↑ Радченко І. Спортивні зірки Лебединщини: від минулого до майбутнього / Іван Радченко. — Лебедин, 2004. — С. 43.
- ↑ а б Вертіль, Олександр (19 лютого 2011). «Доки будуть сили — небо не залишу». Урядовий кур'єр. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ а б Приходько Любов Федорівна. Федерація вертолітного спорту України. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Первым делом — вертолеты!: Сумчанка, вертолетчица и заслуженный мастер спорта Любовь Приходько в 2008 году отпраздновала свое 60-летие и 50-летие вертолетного спорта. Данкор онлайн (рос.) . Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ У Запоріжжі відбулися вражаючі змагання гвинтокрилів. 24 канал спорт. 20 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2022.
- Дорошенко М. Поєднались ніжність з мужністю / Михайло Дорошенко // Дніпро. — 1986. — № 5. — С. 136—140 : фот.
- Рябчун В. А. Приходько Любов Федорівна // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 378 : фот.
- Радченко І. Приходько Любов Федорівна // Радченко І. Спортивні зірки Лебединщини: від минулого до майбутнього. — Лебедин, 2004. — С. 43—51 : фот. — ISBN 966-7207-10-2.
- Попова А. 60-річний ювілей спортсменки : 11 липня міська та обласна влада привітали багаторазову абсолютну чемпіонку України з вертолітного спорту Любов Приходько / А. Попова // Суми і сумчани. — 2008. — № 29. — С. 10.
- Геренко С. Небо і земля Любові Приходько // Геренко С. Прощальне танго моєї журналістики: спогади, роздуми, публікації. — Суми, 2010. — С. 44—48 : фот. — ISBN 978-966-97080-5-2.