Перейти до вмісту

Прихотько Геннадій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прихотько Геннадій Федорович
Народився23 липня 1913(1913-07-23)
П'ятигорськ,
Російська імперія
Помер25 листопада 1965(1965-11-25) (52 роки)
Київ,  УРСР
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьдоцент Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський гідрометеорологічний інститут
Галузьметеорологія
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньдоктор наук

Прихотько Геннадій Федорович (23 липня 1913 року — 25 листопада 1965 року) — український метеоролог, доктор географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 липня 1913 року в П'ятигорську Ставропольського краю, Росія. Закінчив у 1937 році Харківський гідрометінститут. У 1937 році працює в ГОГФ Севастополя, у 1938—1940 роках у Харківському гідрометінституті. У 1940—1945 роках працює в гідрографічному управлінні Північного флоту. У 1945—1947 роках начальник першого головного управління гідрометеослужби при Раді Міністрів СРСР. У 1947 році стає заступником директора Київської геофізичної обсерваторії. У 1949—1951 роках працював у Київському університеті, з 1953 року доцент кафедри метеорології та кліматології. Кандидатська дисертація «Тумани в Україні» захищена у 1951 році, докторська дисертація захищена у 1965 році. У 1954—1965 роках перший директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Сфера наукової діяльності: вивчення метеорологічних процесів північних морів європейської частини СРСР, розсіяння туманів, активний вплив на атмосферні опади. Основні праці:

  1. Клімат Української РСР. Короткий нарис. 1958 (у співавторстві).
  2. (рос.) Искусственные осадки из конвективных облаков. 1968.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.