Прицільна гондола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прицільна гондола Damocles розробки компанії Thales поєднана з тепловізором NAVFLIR

Прицільна гондола — це пристрій позначення цілей, які використовують на штурмовиках для ідентифікування цілей та наведення високоточної зброї (ВКЗ), такої як бомби з лазерним наведенням. Перші прицільні гондоли були розроблені для першого покоління ВКЗ у середині 1960-х.

Категорії

[ред. | ред. код]

Лазерні покажчики

[ред. | ред. код]

Конструкція керованих лазером бомб потребує "лазерний точковий трекер", який знаходить відбиті імпульси лазерного світла від позначеної цілі. Це включає систему прицілювання літака для наведення на визначену ціль. Найпростіші трекери (такі як гондола Pave Penny) взагалі не мають лазера, лише лазерний сенсор. Деякі системи прицілювання мають лазерні далекоміри, де лазерний промінь може вирахувати точну відстань до цілі і передати інформацію до навігаційної/ударної системи. Багато прицільних гондол або установок використовують такий самий сенсор, як і лазерний точковий трекер для отримання відбитого сигналу далекоміра, тому вони можуть обраховувати відстань та відстежувати ціль; вони мають назву лазерний далекомір і шукач для позначення цілей (LRMTS). Деякі прицільні системи мають лазер який може визначати ціль для зброї керованої лазером, що дає можливість літаку визначати власні цілі або позначати цілі для союзників. Установки LRMTS (особливо фіксовані внутрішні блоки) 1970-х років часто не мали лазерів потрібної потужності та можливостей для визначення цілей, хоча вони могли визначати відстань. Такі блоки все ж потребували позначення цілей від наземних спостерігачів або з літака-спостерігача.

Електрооптичні

[ред. | ред. код]
F-15E Прозорий дисплей інфрачервоного зображення від LANTIRN.

Базовий електрооптичний сенсор, по суті, є замкнутою телевізійною камерою, зазвичай зі збільшувальним склом, яка допомагає екіпажу визначати та ідентифікувати цілі. Для використання вночі та за несприятливої погоди, багато сенсорів мають низькорівневі системи посилення світла. Деякі гондоли на додачу мають базові візуальні електрооптичні сенсори зі спрямованими вперед інфрачервоними камерами (СВІЧК) для допомоги у визначенні та ідентифікації цілей вночі. Такі системи інколи називають інфрачервоні сенсори пошуку та відстеження.

Радарні

[ред. | ред. код]

Деякі гондолі можуть містити маленькі радари які використовують для прицілювання та навігації, зазвичай у літаків які не мають радарів. Такі системи, наприклад, розроблялися для неуспішної версії N/AW (Нічного/всепогодного) штурмовика ВПС США A-10 Thunderbolt II. На даний час лазерні та інфрачервоні системи більш популярні за радари тому, що їх складніше засікти. Лазери також дозволяють більш точно визначити відстань до цілі для повітряного стрільця.

Перелік прицільних гондол

[ред. | ред. код]

Гондоли з лазерними точковими трекерами

[ред. | ред. код]

Гондоли з лазерними покажчиками

[ред. | ред. код]
AN/ASQ-153 Pave Spike

Гондоли з СВІЧК 

[ред. | ред. код]
  • Навігаційна гондола Blue Sky

Гондоли СВІЧК та лазерні покажчики

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)