Прищепа Богдан Анатолійович
| Богдан Анатолійович Прищепа | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 серпня 1957 (67 років) Остапівка |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Заклад | Рівненський обласний краєзнавчий музей, Рівненський інститут слов'янознавства |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (2019) |
| Науковий керівник | Свєшніков Ігор Кирилович, Івакін Гліб Юрійович і Моця Олександр Петрович |
| Нагороди |  |
Прищепа Богдан Анатолійович (14 серпня 1957, село Остапівка на Полтавщині) — український археолог і громадський діяч; доктор історичних наук.
У 1974 із золотою медаллю закінчив Рокитнівську середню школу № 1.
Навчався на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю археологія і музеєзнавство.
Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[1]Лауреат премії імені Ігоря Свєшнікова у галузі охорони культурної спадщини краю (2012)[2].
Протягом 18 років працював в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, де пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача відділу історії. Керував археологічними експедиціями під час розкопок літописних городищ Дорогобужа, Муравиці, Степаня, Пересопниці, Корця. Початково його науковим керівником був І. К. Свєшніков, а після смерті останнього, він завершив і захистив кандидатську роботу «Дорогобуж у Х-ХІІІ ст.» під керівництвом доктора історичних наук Івакін Г. Ю. в Інституті археології НАН України у 1998 р.
З 1997 року Б. А. Прищепа працює на посаді доцента кафедри всесвітньої історії Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету, де читає курси археології, історичного краєзнавства, основ антропології, керує археологічною та архівною практикою студентів рівненських ВНЗ.
З 2003 р. призначений на директора Рівненської філії державного підприємства науково-дослідного центру «охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Під його керівництвом проводилися рятівні археологічні розкопки в Острозі, Дубні, Рівному, на полі Берестецької битви. Член Польового комітету Інституту археології НАН України.
У 2019 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «Погориння у Середньовіччі: населення, системи заселення, урбанізаційні процеси»[3] (науковий консультант: член-кореспондент НАН України Моця О. П.).
Громадська діяльність пов'язана з пам'яткоохоронною і краєзнавчою роботою. Від 1993 р. член Всеукраїнського краєзнавчого товариства, де бере активну участь у роботі науково-краєзнавчих конференцій, які проводять Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині та інші обласні краєзнавчі осередки, які діють на теренах історичної Волині[4].
Б. А. Прищепа автор трьох монографій, близько 100 наукових статей.
- Літописний Дорогобуж у період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в X—XIII століттях (у співавторстві з Ю. М. Нікольченком) — Рівне, 1996. — 248 с.
- Дорогобуж у X—XIII ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — К., 1998. — 16 с.
- Муравицьке городище. — Маріуполь: Рената, 2001. — 80 с. (У співавторстві з Ю. М. Нікольченком).
- Давні землероби Волині (пам'ятки археології на Хрінницькому водосховищі) — К., 2004. — 300 с. — 235 іл. (У співавторстві з Д. Н. Козаком, В. В. Шкоропадом).
- Прищепа Б. А., Історичне краєзнавство Волині: навч. посіб. / Богдан Прищепа, Олена Прищепа. — Рівне: ПП ДМ, 2008. — 352 с.: іл. — Бібліогр. наприкінці розд. — С. 338—342. — ISBN 978-966-8424-88-5.
- Дорогобуж на Горині у Х—ХІІІ ст. / Богдан Прищепа. — Рівне: ПП ДМ, 2011. — 250 с.: рис. — ISBN 978-617-515-055-9
- Погоринські міста в X—XIII ст. / Богдан Прищепа. —Рівне: Дятлик М. С., 2016. — 296 с.: іл., табл. — ISBN 978-617-515-195-2
- ↑ Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року
- ↑ Цимбалюк Є. Археолог "докопався" до премії // Вільне слово. - 2012. - 24 квіт. - С. 8.
- ↑ Погориння у середньовіччі: населення, системи заселення, урбанізаційні процеси - Богдан Прищепа - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 23 липня 2021.
- ↑ Історичні екскурси в урочище Шанків Яр. list.in.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2020.