Приют (Дніпровський район)
| село Приют | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Дніпровський район |
| Тер. громада | Чумаківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12020330090088459 |
| Облікова картка | Приют |
| Основні дані | |
| Засноване | 1924 |
| Населення | 441 |
| Площа | 2,49 км² |
| Поштовий індекс | 51164 |
| Телефонний код | +380 5691 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′9″ пн. ш. 34°53′44″ сх. д. / 48.75250° пн. ш. 34.89556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Відстань до обласного центру |
46 км |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Губиниха |
| Відстань до залізничної станції |
27 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Приют, вул. Центральна, 1 |
| Сільський голова | Півень Вікторія Яківна |
| Карта | |
  Приют | |
 Приют | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Прию́т — село в Україні, у Чумаківській сільській громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 441 особа.
Село Приют знаходиться у степовій зоні Придніпровської низовини на півночі Дніпропетровської області між річками Кільчень (3,5 км) та Чаплинка (5 км). Примикає до села Іванівка, на відстані 1 км розташовані села Новоспаське, Вишневе і Веселе. Через село протікає іригаційний канал.
Приют розташований на відстані 30 кілометрів від обласного центру.
Поблизу села Приют розкопали п'ять курганів епохи бронзи (III-I тисячоліття до н. ери).
Село було засноване 1924 року переселенцями з довколишніх сіл Чаплинки, Петриківки, Першотравенки. Назва пов'язана з існуванням у цій місцевості поселення колишніх вихованців притулку (приюту) для сиріт німецьких колоністів. Їх називали приютчанами, а саме поселення «приютом». Згодом вони виїхали звідси, але назва місцевості залишилась. Тому нове село, засноване поблизу, теж назвали Приют.
В часи радянської влади тут була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Чкалова.
У селі є школа, ФАП, будинок культури, бібліотека. Працюють декілька дрібних сільськогосподарських підприємств.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,7 % |
| російська | 6,1 % |
| інші/не визначилися | 1,2 % |
Давно вже рідним став мені Приют,
Й остання моя гавань, мабуть, буде тут.
Майже пів віку я про нього вів нотатки,
Щоб краще знали рідний край нащадки.
Відомості з літописів, книжок й газет
Джерелами цих записів служили
І найголовніше джерело – це те,
Що розказали люди-старожили.
А кожному із нас завжди слід пам’ятати
Оці мудрі слова поета одного:
Хто свого минулого не знає,
Той не вартий і майбутнього свого.
Яценко Іван Михайлович
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 398
- Прию́т // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.398
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
