Проба Руф'є — Діксона
Проба Руф'є — Діксона — тест для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні.
Тест розробив французький лікар Джеймс-Едвард Руф'є (1875—1965). Як метод медико-спортивного контролю запропонував лікар Діксон в статті 1950 року.
Був широко поширений у 1980-х роках у Франції для оцінки фізичного стану спортсменів. Тест може давати значну похибку, зокрема попри високі показники кардіолог і ЕКГ серця можуть не виявити жодних порушень. Проте він широко використовується для розподілу школярів за трьома групами на уроці фізкультури: спеціальна, підготовча, основна.[1]
При обстеженні людина спочатку проводить 5 хв у спокійному стані сидячи або лежачи. Після цього підраховується пульс за 15 секунд (P1). Потім здійснюється 30 присідань за 45 секунд (може використовуватися метроном). Зразу ж після цього підраховується у стані спокою пульс за перші 15 секунд (P2) і останні 15 секунд (P3) першої хвилини після закінчення навантаження.
Результати оцінюються за індексом, що визначається за однією з формул, пульс береться за хвилину:
- Індекс Руф'є ((Р1 + Р2 + Р3) — 200) / 10
- Індекс Руф'є — Діксона = (Р3 + Р2 — Р1 — 70) / 10.
Стан працездатності серця поданий у таблиці:
| Працездатність | Індекс Руф'є | Індекс Руф'є — Діксона |
|---|---|---|
| хороша працездатність | 0-3 | 0–5 |
| середній результат | 3,1–6 | 5,1–10 |
| задовільно | 6,1–9 | 10,1–15 |
| погано | 10,1–15 | більше 15 |
| сильна серцева недостатність | більше 15 |
В Україні індекс Руф'є використовується з метою дозволу та розподілу на групи для уроків фізичної культури з 2009 року. Враховується вік дитини.
| Результат | 15-18 років | 13-14 років | 11-12 років | 9-10 років | 7-8 років |
|---|---|---|---|---|---|
| Погано | 15 та більше | 16,5 та більше | 18 та більше | 19,5 та більше | 21 та більше |
| Слабо | 11-15 | 12,5-16,5 | 14-18 | 15,5-19,5 | 17-21 |
| Задовільно | 6-10 | 7,5-11,4 | 9-13 | 10,5-14,5 | 12-16 |
| Добре | 0,5-5 | 2-6,5 | 3,5-8 | 5-9,5 | 6,5-11 |
| Відмінно | до 0,5 | до 1,5 | до 3 | до 4,5 | до 6 |
На практиці виявилося, що до основної групи за результатами тестування потрапляє менше половини дітей. Причиною цього може бути недотримання умов тестування (нерівномірне присідання, неточні вимірювання пульсу). Крім того дитина може бути здоровою, але з високим індексом через те, що вона веде малорухомий спосіб життя, не готова до фізичних навантажень.
- ↑ Проба Руф'є-Діксона — обов'язковий тест, що оцінює фізичні можливості школяра і адаптацію організму дитини до інтенсивних навантажень. ТСН. 8 вересня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
- Черненко С. О. Інформативні показники функціональної і рухової підготовленості студентів вищих навчальних закладів / С. О. Черненко, О. С. Гончаренко, С. І. Марченко // Теорія та методика фізичного виховання. — 2010. — № Теорія та методика фізичного виховання. — С. 107–115.
- Влияние восстановительного масажа после соревнований на показатели функциональных возможностей квалифицированных волейболисток / Ж. Л. Козина и др. // Health, sport, rehabilitation : scientific journalon problems of physical education, sports, rehabilitation and recreation. — 2018. — Т. 4, № 2. — С. 64–72.
- Тест Руф’є – переваги та недоліки. Буковинський державний медичний університет. 19 вересня 2017. Процитовано 16 травня 2022.