Прово Волліс
Прово Волліс | |
---|---|
англ. Provo Wallis англ. Provo William Parry Wallis | |
Народження | 12 квітня 1791[1][2] Галіфакс[d], Галіфакс, Канада |
Смерть | 13 лютого 1892[2] (100 років) Funtingtond, Чичестер[d], Західний Сассекс, Англія, Сполучене Королівство |
Країна | Сполучене Королівство |
Звання | адмірал флоту, старший матрос[3], midshipmand, lieutenantd, командер, капітан[3], контрадмірал, віцеадмірал і адмірал |
Війни / битви | Англо-американська війна 1812-1815 і Кримська війна |
Нагороди |
Прово Вільям Перрі Волліс (англ. Provo William Parry Wallis; 12 квітня 1791, Галіфакс, Нова Шотландія — 13 лютого 1892, Фантінгтон[en], Західний Сассекс) — адмірал Королівського флоту. Після захоплення USS Chesapeake і поранення капітана фрегата HMS Shannon у бою, служив тимчасовим капітаном HMS Shannon, коли повертався до Галіфакса, Нова Шотландія, з Chesapeake.
На посаді командира HMS Madagascar, заслужив подяку жителів Веракруса в Мексиці, коли захистив їх від французького бомбардування. Залишався у списку активних у 100 років.
Народився в сім'ї морського чиновника Прово Фізерстоуна Волліса та його дружини Елізабет Лоулор[4]. Завдяки зв'язкам батька зарахований матросом у травні 1795 року, у чотири роки, на 36-гарматний фрегат HMS Oiseau під командуванням капітана Роберта Мюррея[5].
У травні 1798 року зарахований волонтером на 40-гарматний фрегат HMS Prevoyante, на якому значився до вересня 1799 року, а потім приєднався до 64-гарматного корабля Asia, на якому служив до вересня 1800 року. Переведений у званні мічмана на 32-гарматний фрегат HMS Cleopatra[6]. 16 лютого 1805 року HMS Cleopatra вимушено вступив у бій з французьким фрегатом Ville de Milan. Після запеклого бою, втративши керування і близько третини екіпажу вбитими та пораненими, британський фрегат був змушений спустити прапор. Однак пошкодження обох фрегатів були настільки великі, що через тиждень обидва вони були легко захоплені британським 52-гарматним кораблем HMS Leander[7].
У листопаді 1806 року переведений на лінійний корабель HMS Triumph, а у лютому 1808 року — на фрегат HMS Bellona. 13 листопада 1808 року[8] отримав звання лейтенанта і перевівся на бойовий шлюп HMS Curieux. Шлюп сів на мілину і зазнав аварії на узбережжі Гваделупи у листопаді 1809 року, і Волліса перевели на HMS Gloire у грудні 1809 року[9]. Згодом служив на шлюпах HMS Observateur, HMS Driver і HMS Emulous[10].
У січні 1812 року переведений на 38-гарматний фрегат HMS Shannon. 1 червня 1813 року, у роки англо-американської війни, HMS Shannon захопив USS Chesapeake біля Бостона. У запеклому бою капітан британського фрегата, Філіп Брок, отримав важке поранення, а перший лейтенант убитий, проте вдалося захопити американський фрегат[10].
Виконував обов'язки капітана під час повернення британського фрегата до Галіфакса, Нова Шотландія. 9 липня 1813 року підвищений до командера[8].
У січні 1814 року отримав командування шлюпом HMS Snipe у Ширнессі. 12 серпня 1819 року підвищений до капітана[8]. З червня 1824 року до квітня 1838 року командував HMS Niemen у Галіфаксі, з квітня 1838 року до вересня 1839 року — HMS Madagascar на Північноамериканській та Західно-Індійській станції[10]. Він заслужив подяку жителів Веракруса в Мексиці, коли захистив їх від французького бомбардування взимку 1838 року під час Тістечкової війни[10].
У жовтні 1843 року став командором. 5 серпня 1847 року заслужений капітан призначений ад'ютантом королеви Вікторії і обіймав цю посаду до підвищення 27 серпня 1851 року до контрадмірала[4][8].
27 серпня 1851 року підвищений до контрадмірала[11][8]. У травні 1857 року став командувачем ескадри біля південно-східного узбережжя Південної Америки[12]. 10 вересня 1857 року отримав звання віцеадмірала[13][8]. 18 травня 1860 року став кавалером ордена Лазні[14] і 2 березня 1863 року отримав звання адмірала[15][8]. 17 липня 1869 року підвищений до контрадмірала[16] і 12 лютого 1870 року — до віцеадмірала[17].
24 травня 1873 року отримав звання лицаря Великого хреста ордена Лазні[18], а 11 грудня 1875 року став адміралом флоту[19]. Адміралтейство запропонувало йому піти у відставку, коли йому виповнилося 90 років, оскільки перебування в списку активних означало, що його можуть призвати на бойову службу. Натомість Волліс відповів, що готовий служити і надалі[20].
Помер у своєму заміському будинку у Фантінгтоні у Західному Сассексі 13 лютого 1892 року і похований на місцевому цвинтарі церкви Святої Марії[21]. Загальна тривалість служби адмірала Уолліса Прово з моменту першої згадки його імені в корабельних книгах Королівського флоту склала 96 років[22]. Після його смерті четверо адміралів з списку активних отримали право на підвищення[23].
17 жовтня 1817 року одружився з Джуліаною Мессі. У них було дві дочки[24]. Після смерті першої дружини 21 липня 1849 року одружився з Джемаймою Вілсон, донькою англійського генерала Роберта Вілсона[10].
На честь Волліса назвали Будинок Волліса[en] в Оттаві[25]. Влада Оттави встановила у 1990 і 1997 роках таблички, на яких задокументована історія будівлі[26]. Колишній корабель берегової охорони Канади CCGS Provo Wallis названий на його честь[27]. Головна вулиця на військово-морській базі (колишня військово-морська корабельня) в Галіфаксі, Нова Шотландія, названа на його честь[28].
Звання | Дата |
---|---|
адмірал флоту | 11 грудня 1877[29][8] |
адмірал | 2 березня 1863[8][29] |
віцеадмірал | 10 вересня 1857[8][30] |
контрадмірал | 27 серпня 1851[8][29] |
капітан | 19 серпня 1819[8][29] |
командер | 9 липня 1813[8][29] |
лейтенант | 11 листопада 1808[8][29] |
матрос | 1 травня 1795[31] |
- ↑ University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
- ↑ а б WorldCat Entities — OCLC, Inc., 2022.
- ↑ а б WALLIS, Sir PROVO WILLIAM PARRY. Dictionary of Canadian Biography. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Ellis, p. 127-8
- ↑ Heathcote, p. 248
- ↑ Heathcote, p. 248
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Clowes, W. Laird (William Laird), Sir, 1856–1905. (1996–1997). The Royal Navy : a history from the earliest times to the present. Chatham Pub. с. 83. OCLC 606148691.
- ↑ Heathcote, p. 249
- ↑ а б в г д Heathcote, p. 249
- ↑ Page 2206 | Issue 21240, 29 August 1851 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Heathcote, p. 249
- ↑ Page 3141 | Issue 22041, 18 September 1857 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Page 1915 | Issue 22387, 18 May 1860 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Page 1824 | Issue 22722, 31 March 1863 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Page 4063 | Issue 23518, 20 July 1869 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Page 851 | Issue 23587, 15 February 1870 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Page 2583 | Issue 23979, 24 May 1873 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Page 6577 | Issue 24278, 24 December 1875 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Ellis, p. 127-8
- ↑ Heathcote, p. 249
- ↑ Ellis, p. 127-8
- ↑ Salt Indeed: The Amazing Career of Lieutenant Provo Wallis of HMS Shannon. War of 1812. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ Heathcote, p. 249
- ↑ «Wallis House; Building housed seminary, barracks, public housing and hospital.» Joanne Laucius. The Ottawa Citizen. Ottawa, Ontario: 7 May 1990. p. B.3.
- ↑ Wallis House. National Inventory of Military Memorials. National Defence Canada. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 21 травня 2014.
- ↑ Changes to Coast Guard's fleet. Canadian Coast Guard. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Provo Wallis Street. Halifax Street Map. Процитовано 16 липня 2018.
- ↑ а б в г д е Biography – WALLIS, Sir PROVO WILLIAM PARRY – Volume XII (1891–1900) – Dictionary of Canadian Biography. www.biographi.ca. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ Page 3141 | Issue 22041, 18 September 1857 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ O'Byrne, William R. (2012). A Naval Biographical Dictionary. Andrews UK. ISBN 978-1-78150-281-5. OCLC 778340012.
- Ellis, James H. (2009). A Ruinous and Unhappy War: New England and the War of 1812. United States: Algora Publishing. ISBN 9780875866901.
- Heathcote, Tony (2002). The British Admirals of the Fleet 1734 – 1995. Pen & Sword. ISBN 0-85052-835-6.
- Clowes, William Laird, Sir (1996—1997). The Royal Navy: a history from the earliest times to the present. Chatham Pub.