Перейти до вмісту

Прово Волліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прово Волліс
англ. Provo Wallis
англ. Provo William Parry Wallis Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження12 квітня 1791(1791-04-12)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галіфакс[d], Галіфакс, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть13 лютого 1892(1892-02-13)[2] (100 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Funtingtond, Чичестер[d], Західний Сассекс, Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Званняадмірал флоту, старший матрос[3], midshipmand, lieutenantd, командер, капітан[3], контрадмірал, віцеадмірал і адмірал Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиАнгло-американська війна 1812-1815 і Кримська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар Великого Хреста ордена Лазні Лицарі-Командори ордена Лазні‎

Прово Вільям Перрі Волліс (англ. Provo William Parry Wallis; 12 квітня 1791(1791квітня12), Галіфакс, Нова Шотландія — 13 лютого 1892, Фантінгтон[en], Західний Сассекс) — адмірал Королівського флоту. Після захоплення USS Chesapeake і поранення капітана фрегата HMS Shannon у бою, служив тимчасовим капітаном HMS Shannon, коли повертався до Галіфакса, Нова Шотландія, з Chesapeake.

На посаді командира HMS Madagascar, заслужив подяку жителів Веракруса в Мексиці, коли захистив їх від французького бомбардування. Залишався у списку активних у 100 років.

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]
Уолліс командувала HMS Shannon після її повернення до Галіфаксу зі своїм призом після захоплення USS Chesapeake

Народився в сім'ї морського чиновника Прово Фізерстоуна Волліса та його дружини Елізабет Лоулор[4]. Завдяки зв'язкам батька зарахований матросом у травні 1795 року, у чотири роки, на 36-гарматний фрегат HMS Oiseau під командуванням капітана Роберта Мюррея[5].

У травні 1798 року зарахований волонтером на 40-гарматний фрегат HMS Prevoyante, на якому значився до вересня 1799 року, а потім приєднався до 64-гарматного корабля Asia, на якому служив до вересня 1800 року. Переведений у званні мічмана на 32-гарматний фрегат HMS Cleopatra[6]. 16 лютого 1805 року HMS Cleopatra вимушено вступив у бій з французьким фрегатом Ville de Milan. Після запеклого бою, втративши керування і близько третини екіпажу вбитими та пораненими, британський фрегат був змушений спустити прапор. Однак пошкодження обох фрегатів були настільки великі, що через тиждень обидва вони були легко захоплені британським 52-гарматним кораблем HMS Leander[7].

У листопаді 1806 року переведений на лінійний корабель HMS Triumph, а у лютому 1808 року — на фрегат HMS Bellona. 13 листопада 1808 року[8] отримав звання лейтенанта і перевівся на бойовий шлюп HMS Curieux. Шлюп сів на мілину і зазнав аварії на узбережжі Гваделупи у листопаді 1809 року, і Волліса перевели на HMS Gloire у грудні 1809 року[9]. Згодом служив на шлюпах HMS Observateur, HMS Driver і HMS Emulous[10].

У січні 1812 року переведений на 38-гарматний фрегат HMS Shannon. 1 червня 1813 року, у роки англо-американської війни, HMS Shannon захопив USS Chesapeake біля Бостона. У запеклому бою капітан британського фрегата, Філіп Брок, отримав важке поранення, а перший лейтенант убитий, проте вдалося захопити американський фрегат[10].

Виконував обов'язки капітана під час повернення британського фрегата до Галіфакса, Нова Шотландія. 9 липня 1813 року підвищений до командера[8].

У січні 1814 року отримав командування шлюпом HMS Snipe у Ширнессі. 12 серпня 1819 року підвищений до капітана[8]. З червня 1824 року до квітня 1838 року командував HMS Niemen у Галіфаксі, з квітня 1838 року до вересня 1839 року — HMS Madagascar на Північноамериканській та Західно-Індійській станції[10]. Він заслужив подяку жителів Веракруса в Мексиці, коли захистив їх від французького бомбардування взимку 1838 року під час Тістечкової війни[10].

У жовтні 1843 року став командором. 5 серпня 1847 року заслужений капітан призначений ад'ютантом королеви Вікторії і обіймав цю посаду до підвищення 27 серпня 1851 року до контрадмірала[4][8].

Старший командувач

[ред. | ред. код]
Волліс у формі старшого офіцера
Еполети Волліса у Військово-морському музеї Галіфакса

27 серпня 1851 року підвищений до контрадмірала[11][8]. У травні 1857 року став командувачем ескадри біля південно-східного узбережжя Південної Америки[12]. 10 вересня 1857 року отримав звання віцеадмірала[13][8]. 18 травня 1860 року став кавалером ордена Лазні[14] і 2 березня 1863 року отримав звання адмірала[15][8]. 17 липня 1869 року підвищений до контрадмірала[16] і 12 лютого 1870 року — до віцеадмірала[17].

24 травня 1873 року отримав звання лицаря Великого хреста ордена Лазні[18], а 11 грудня 1875 року став адміралом флоту[19]. Адміралтейство запропонувало йому піти у відставку, коли йому виповнилося 90 років, оскільки перебування в списку активних означало, що його можуть призвати на бойову службу. Натомість Волліс відповів, що готовий служити і надалі[20].

Помер у своєму заміському будинку у Фантінгтоні у Західному Сассексі 13 лютого 1892 року і похований на місцевому цвинтарі церкви Святої Марії[21]. Загальна тривалість служби адмірала Уолліса Прово з моменту першої згадки його імені в корабельних книгах Королівського флоту склала 96 років[22]. Після його смерті четверо адміралів з списку активних отримали право на підвищення[23].

Сім'я

[ред. | ред. код]

17 жовтня 1817 року одружився з Джуліаною Мессі. У них було дві дочки[24]. Після смерті першої дружини 21 липня 1849 року одружився з Джемаймою Вілсон, донькою англійського генерала Роберта Вілсона[10].

Спадщина

[ред. | ред. код]

На честь Волліса назвали Будинок Волліса[en] в Оттаві[25]. Влада Оттави встановила у 1990 і 1997 роках таблички, на яких задокументована історія будівлі[26]. Колишній корабель берегової охорони Канади CCGS Provo Wallis названий на його честь[27]. Головна вулиця на військово-морській базі (колишня військово-морська корабельня) в Галіфаксі, Нова Шотландія, названа на його честь[28].

Звання

[ред. | ред. код]
Підвищення
Звання Дата
адмірал флоту 11 грудня 1877[29][8]
адмірал 2 березня 1863[8][29]
віцеадмірал 10 вересня 1857[8][30]
контрадмірал 27 серпня 1851[8][29]
капітан 19 серпня 1819[8][29]
командер 9 липня 1813[8][29]
лейтенант 11 листопада 1808[8][29]
матрос 1 травня 1795[31]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
  2. а б WorldCat EntitiesOCLC, Inc., 2022.
  3. а б William R. O'Byrne WALLIS.: Captain, 1819. f-p., 22; h-p., 30. // A Naval Biographical Dictionary: comprising the life and services of every living officer in Her Majesty's Navy, from the rank of Admiral of the Fleet to that of Lieutenant, inclusive. Compiled from Authentic and Family Documents.London: John Murray, 1849. — 1409 p.
  4. а б WALLIS, Sir PROVO WILLIAM PARRY. Dictionary of Canadian Biography. Процитовано 30 січня 2025.
  5. Ellis, p. 127-8
  6. Heathcote, p. 248
  7. Heathcote, p. 248
  8. а б в г д е ж и к л м н п р Clowes, W. Laird (William Laird), Sir, 1856–1905. (1996–1997). The Royal Navy : a history from the earliest times to the present. Chatham Pub. с. 83. OCLC 606148691.
  9. Heathcote, p. 249
  10. а б в г д Heathcote, p. 249
  11. Page 2206 | Issue 21240, 29 August 1851 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  12. Heathcote, p. 249
  13. Page 3141 | Issue 22041, 18 September 1857 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  14. Page 1915 | Issue 22387, 18 May 1860 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  15. Page 1824 | Issue 22722, 31 March 1863 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  16. Page 4063 | Issue 23518, 20 July 1869 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  17. Page 851 | Issue 23587, 15 February 1870 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  18. Page 2583 | Issue 23979, 24 May 1873 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  19. Page 6577 | Issue 24278, 24 December 1875 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  20. Ellis, p. 127-8
  21. Heathcote, p. 249
  22. Ellis, p. 127-8
  23. Salt Indeed: The Amazing Career of Lieutenant Provo Wallis of HMS Shannon. War of 1812. Процитовано 23 березня 2017.
  24. Heathcote, p. 249
  25. «Wallis House; Building housed seminary, barracks, public housing and hospital.» Joanne Laucius. The Ottawa Citizen. Ottawa, Ontario: 7 May 1990. p. B.3.
  26. Wallis House. National Inventory of Military Memorials. National Defence Canada. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 21 травня 2014.
  27. Changes to Coast Guard's fleet. Canadian Coast Guard. Процитовано 17 січня 2015.
  28. Provo Wallis Street. Halifax Street Map. Процитовано 16 липня 2018.
  29. а б в г д е Biography – WALLIS, Sir PROVO WILLIAM PARRY – Volume XII (1891–1900) – Dictionary of Canadian Biography. www.biographi.ca. Процитовано 26 березня 2020.
  30. Page 3141 | Issue 22041, 18 September 1857 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 30 січня 2025.
  31. O'Byrne, William R. (2012). A Naval Biographical Dictionary. Andrews UK. ISBN 978-1-78150-281-5. OCLC 778340012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ellis, James H. (2009). A Ruinous and Unhappy War: New England and the War of 1812. United States: Algora Publishing. ISBN 9780875866901.
  • Heathcote, Tony (2002). The British Admirals of the Fleet 1734 – 1995. Pen & Sword. ISBN 0-85052-835-6.
  • Clowes, William Laird, Sir (1996—1997). The Royal Navy: a history from the earliest times to the present. Chatham Pub.

Посилання

[ред. | ред. код]