Прогон
| Прогон | |
|---|---|
| Володар Круї | |
| Початок правління: | 1190 |
| Кінець правління: | 1198 |
| Спадкоємець: | Джин Прогоні |
| Дата народження: | 12 століття |
| Дата смерті: | 1198 |
| Діти: | Джин Прогоні, Димітрі Прогоні |
| Династія: | Династія Прогонів |
Прогон[a] був першим відомим по імені албанським правителем, архонтом фортеці Круя (сучасна Круя) та її околиць, відомих як Князівство Арбанон. Він правив між 1190 і 1198 роками. Наступниками Прогона стали його двоє синів, Джин та Димітрі.
Землі якими правив Прогон були першою албанською державою в середніх віках.[1][2][3] Мало відомо про архонта Прогона який був першим правителем Круї та її околиць,[4] між 1190 і 1198 рр.[5] Фортеця Круя і її довколішні землі знаходились у власності родини Прогонів, тож після смерті Прогона їх успадкували його син Джин, а згодом і Димітрі.[6] До 1204 року Арбанон був автономним князівством Візантійської імперії.[7] Прогон згадується разом зі своїми двома синами у написі з монастиря Святої Марії в Тріфандіні на півночі Албанії.[8] Титул архонт яким послуговувався Прогон, як і титул Димітрія: пангіперсебастос вказують на їх залежність від Візантії.[9]
- Прогон (засновник), архонт Круї, правив у 1190—1198
- Джин Прогоні, правив у 1198—1208
- Димітрі Погоні, правив у 1208—1216, чоловік Комнени Неманіч, дочки сербського великого князя а згодом короля Стефана Неманича (правив 1196—1228).[10][11][12] Цей шлюб призвів до союзу а згодом і васалації Князівства Арбанон Сербією на тлі конфлікту з Венеційською республікою.
- ^ Ім'я: Його ім'я можна писати як Прогон чи Прогонос (грец. Προγονος[13]). На його честь названо Династію Прогонів.
- ↑ Clements 1992, p. 31 «By 1190, Byzantium's power had so receded that the archon Progon succeeded in establishing the first Albanian state of the Middle Ages, a principality»
- ↑ Pickard-Çeliku 2008, p. 16
- ↑ Norris 1993, p. 35
- ↑ Fine, p. 51
- ↑ Frashëri 1964, p. 42 «The territories of this principality extended over the present- day districts of central Albania. Its capital was at Kruja. The first ruler of the Principality of Arberia was Archon Progon (1190—1198) about whose life and doings we know..»
- ↑ Anamali-Prifti 2002, p. 215
- ↑ Ellis, p. 134
- ↑ Curta, p. 340
- ↑ Abulafia, p. 780
- ↑ Jordan 2003, p. 114
- ↑ Frashëri 1964, p. 43
- ↑ Bogdanović-Samardžić 1990, p. 37: «Димитрије Прогон се назива „архонтом Арбанаса“ и ступа у међународне везе — са Дубровником, Венецијом и, најзад немањићком Србијом; ожењен је Комнином, кћерком Стефана Првовенчаног.»
- ↑ Byzantinische Zeitschrift, p. 305
- Kristo Frashëri (1964), The history of Albania: a brief survey. Publisher: s.n.
- John Clements (1992), Clements' encyclopedia of world governments, Volume 10, Publisher: Political Research, inc.
- Donald MacGillivray Nicol (1986), Studies in late Byzantine history and prosopography Volume 242 of Collected studies Variorum reprints ; CS242 Volume 242 of Variorum reprint. Illustrated edition. Variorum Reprints, ISBN 0-86078-190-9, 9780860781905
- Donald MacGillivray Nicol (1957), The despotate of Epiros, Blackwell
- Thalóczy-Jireček-Sufflay (1913), Acta et diplomata res Albaniae mediae aetatis illustrantia: Collegerunt et digesserunt dr Ludovicus de Thalóczy, dr Constantinus Jireček et dr Emilianus de Sufflay, Volume 1, Editors: Lajos Thallóczy, Konstantin Jireček, Emil von Sufflay. Publisher: typis A. Holzhausen
- Anamali, Skënder and Prifti, Kristaq. Historia e popullit shqiptar në katër vëllime. Botimet Toena, 2002, ISBN 99927-1-622-3
- The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Author John Van Antwerp Fine Edition reprint, illustrated Publisher University of Michigan Press, 1994 ISBN 0472082604, 9780472082605
- Fontes Fontes, Catholic Church. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo Author Catholic Church. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo Publisher Typis polyglottis Vaticanis, 1943
- Zogo ve Atatürk Author Tayfun Atmaca Publisher Tayfun Atmaca, 2007 ISBN 975-94215-1-8, 9789759421519
- David Abulafia, The New Cambridge Medieval History: c. 1198-c. 1300
- Elsie, Robert (2003), Early Albania: a reader of historical texts, 11th-17th centuries, ISBN 978-3-447-04783-8, OCLC 52911172
- Norris, H. T. (1993). Islam in the Balkans: religion and society between Europe and the Arab world. University of South Carolina Press. p. 35. ISBN 978-0-87249-977-5. Retrieved 15 March 2012.
- Arshi Pipa, Sami Repishti, Studies on Kosova, East European Monographs, 1984
- Peter Jordan, Karl Kaser, Walter Lukan, Stephanie Schwandner-Sievers, Holm Sundhaussen, Albanien: Geographie — historische Anthropologie — Geschichte — Kultur — postkommunistische Transformation, Peter Lang, 2003
- Steven G. Ellis, Lud'a Klusáková, Imagining frontiers, contesting identities