Перейти до вмісту

Програма переселення співвітчизників до Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Державна програма Російської Федерації зі сприяння добровільному переселенню до Росії співвітчизників, що проживають за межами країни — програма, спрямована на переселення осіб, кваліфікованих як співвітчизники, що опинилися за межами РФ та бажають переселитися в Росію. Прийнята 22 червня 2006 р. Указом № 637 «Про заходи з надання сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, які проживають за кордоном», яким було затверджено відповідну Державну програму, розраховану на 2006—2012 рр[1]. 14 вересня 2012 року Путіним був підписаний указ, який містить нову редакцію програми та зробив її безстроковою.

Опис програми

[ред. | ред. код]

У програмі зі сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, що проживають за кордоном, станом на 1 січня 2014 року, беруть участь 42 суб'єкти Російської Федерації (Центральний округ; Воронезька, Калузька, Костромська, Курська, Брянська, Липецька, Смоленська, Тверська, Тульська області; Північно-Західний федеральний округ; Республіка Карелія, Ненецький автономний округ, Архангельська, Калінінградська, Мурманська Новгородська, Псковська області; Південний федеральний округ; Приволзький федеральний округ, республіки Марі Ел, Мордовія; Волгоградська, Нижегородська, Пензенська, Ульяновська, Саратовська області; Уральський федеральний округ; Курганська, Свердловська, Тюменська, Челябінська області, Ханти-Мансійський автономний округ, Ямало-Ненецький АО; Сибірський федеральний округ; Республіка Бурятія, Алтайський, Забайкальський, Красноярський краї, Іркутська, Кемеровська, Новосибірська, Омська області; Далекосхідний федеральний округ; Камчатський, Приморський, Хабаровський краї, Амурська, Магаданська, Сахалінська, Єврейська автономна області).

Консультації та іншу допомогу з участі у програмі надають консульські відділи Посольства Росії та Генеральні консульства Росії[2].

Хто може стати учасником програми переселення співвітчизників

[ред. | ред. код]
  1. громадяни Російської Федерації, які постійно проживають за межами Російської Федерації;
  2. жителі держав, що входили до складу СРСР;
  3. вихідці (емігранти) з РРФСР, СРСР та Російської Федерації, що стали громадянами іноземної держави;
  4. вихідці (емігранти) з РРФСР, СРСР та Російської Федерації, що мають вид на проживання або стали особами без громадянства;
  5. нащадки осіб, що належать до вищевказаних груп, за винятком нащадків осіб титульних націй іноземних держав.

Вимоги до учасників держпрограми

[ред. | ред. код]

У програмі можуть взяти участь:

  1. особи, які досягли 18-річного віку;
  2. дієздатні та працездатні;
  3. добре володіють російською мовою (усною та письмовою);
  4. відповідні до інших вимог, встановлених державною та регіональною програмою суб'єкта Російської Федерації, обраного співвітчизником для переселення.

За умовами програми, на переселення в Російську Федерацію мають право такі родичі:

  1. дружина (чоловік);
  2. діти, у тому числі усиновлені або які знаходяться під опікою;
  3. батьки учасника державної програми і його дружини (чоловіка);
  4. рідні сестри і брати учасника державної програми і його дружини (чоловіка);
  5. діти рідних сестер і братів учасника державної програми і його дружини (чоловіка), у тому числі # усиновлені або які знаходяться під опікою (піклуванням);
  6. бабусі, дідусі, онуки учасника державної програми.

Права та послуги

[ред. | ред. код]
  1. мають право здійснювати в Російській Федерації трудову діяльність без отримання дозволу на роботу.
  2. забезпечуються необхідним житлом, якщо це передбачено регіональною програмою переселення.
  3. отримання безкоштовної освіти;
  4. отримання безкоштовної медичної допомоги в рамках ОМС;
  5. отримання соціального захисту та посібників;
  6. отримання послуг біржі праці та інше сприяння у працевлаштуванні.

Компенсації для переселенців

[ред. | ред. код]
  1. Територіальні органи ФМС Росії компенсують учасникам Державної програми та членам їх сімей витрати, пов'язані з переселенням в РФ:
    1. Компенсація витрат на оформлення візи.
    2. Компенсація витрат на переїзд до майбутнього місця проживання та провезення особистого майна.
  2. Виплата компенсації здійснюється за фактичними, документально підтвердженим видатках — квитках.
  3. При цьому проїзд може бути здійснений:
    1. потягом (в купейному вагоні будь-якої категорії);
    2. літаком (в салоні економічного класу);
    3. пароплавом (в каюті II категорії річкового судна або в каюті III групи морського судна);
    4. автобусом.
  4. Компенсація витрат на провезення особистого майна до нового місця проживання:
    1. родині до трьох осіб включно повністю компенсуються витрати на перевезення залізничним транспортом особистого майна п'ятитонним контейнером;
    2. сім'ї від трьох до шести чоловік можуть безкоштовно перевезти майно у двох п'ятитонних контейнерах;
    3. сім'ям понад шість чоловік держава оплачує перевезення в трьох п'ятитонних контейнерах.
  5. Компенсація витрат на сплату державного мита за оформлення документів. У комплект документів, мито за які оплачує держава, входить:
    1. дозвіл на тимчасове проживання,
    2. вид на проживання,
    3. заяву про прийом до громадянства, набуття громадянства, поновлення у громадянстві, а також заяви про ## визначення належності до громадянства,
    4. видача паспорта громадянина Російської Федерації.
  6. Допомога на облаштування («підйомні» гроші).
  7. Отримання щомісячної допомоги за відсутності доходу в період до набуття громадянства Російської Федерації, але не більше ніж протягом шести місяців (на територіях пріоритетного заселення).
  8. Ввезення транспортних засобів та іншого майна без сплати митних зборів, податків і зборів. При цьому транспортний засіб (автомобіль або причіп) повинен знаходитися у власності у переселенців і бути зареєстровано в державі попереднього проживання протягом шести місяців до дати переселення на постійне місце проживання.

Чисельність переселенців за програмою по роках

[ред. | ред. код]

За офіційними даними, в Росії прибуло і зареєструвалось у ФМС, співвітчизників та членів їх сімей:

  • 2011 рік — 29 462[3]
  • 2012 рік — 56 874[4]
  • 2013 рік — 34 697[5]
  • 2014 рік — 106 319[5]
  • 2015 рік — 183 146[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ № 637 «Про заходи з надання сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, які проживають за кордоном» Российская газета, 28 червня 2006 р.(рос.)
  2. Переселення співвітчизників до РФ — що потрібно знати?. УНІАН. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
  3. ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)
  4. ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)
  5. а б ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)
  6. ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]