Програма переселення співвітчизників до Росії
Державна програма Російської Федерації зі сприяння добровільному переселенню до Росії співвітчизників, що проживають за межами країни — програма, спрямована на переселення осіб, кваліфікованих як співвітчизники, що опинилися за межами РФ та бажають переселитися в Росію. Прийнята 22 червня 2006 р. Указом № 637 «Про заходи з надання сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, які проживають за кордоном», яким було затверджено відповідну Державну програму, розраховану на 2006—2012 рр[1]. 14 вересня 2012 року Путіним був підписаний указ, який містить нову редакцію програми та зробив її безстроковою.
У програмі зі сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, що проживають за кордоном, станом на 1 січня 2014 року, беруть участь 42 суб'єкти Російської Федерації (Центральний округ; Воронезька, Калузька, Костромська, Курська, Брянська, Липецька, Смоленська, Тверська, Тульська області; Північно-Західний федеральний округ; Республіка Карелія, Ненецький автономний округ, Архангельська, Калінінградська, Мурманська Новгородська, Псковська області; Південний федеральний округ; Приволзький федеральний округ, республіки Марі Ел, Мордовія; Волгоградська, Нижегородська, Пензенська, Ульяновська, Саратовська області; Уральський федеральний округ; Курганська, Свердловська, Тюменська, Челябінська області, Ханти-Мансійський автономний округ, Ямало-Ненецький АО; Сибірський федеральний округ; Республіка Бурятія, Алтайський, Забайкальський, Красноярський краї, Іркутська, Кемеровська, Новосибірська, Омська області; Далекосхідний федеральний округ; Камчатський, Приморський, Хабаровський краї, Амурська, Магаданська, Сахалінська, Єврейська автономна області).
Консультації та іншу допомогу з участі у програмі надають консульські відділи Посольства Росії та Генеральні консульства Росії[2].
- громадяни Російської Федерації, які постійно проживають за межами Російської Федерації;
- жителі держав, що входили до складу СРСР;
- вихідці (емігранти) з РРФСР, СРСР та Російської Федерації, що стали громадянами іноземної держави;
- вихідці (емігранти) з РРФСР, СРСР та Російської Федерації, що мають вид на проживання або стали особами без громадянства;
- нащадки осіб, що належать до вищевказаних груп, за винятком нащадків осіб титульних націй іноземних держав.
У програмі можуть взяти участь:
- особи, які досягли 18-річного віку;
- дієздатні та працездатні;
- добре володіють російською мовою (усною та письмовою);
- відповідні до інших вимог, встановлених державною та регіональною програмою суб'єкта Російської Федерації, обраного співвітчизником для переселення.
За умовами програми, на переселення в Російську Федерацію мають право такі родичі:
- дружина (чоловік);
- діти, у тому числі усиновлені або які знаходяться під опікою;
- батьки учасника державної програми і його дружини (чоловіка);
- рідні сестри і брати учасника державної програми і його дружини (чоловіка);
- діти рідних сестер і братів учасника державної програми і його дружини (чоловіка), у тому числі # усиновлені або які знаходяться під опікою (піклуванням);
- бабусі, дідусі, онуки учасника державної програми.
- мають право здійснювати в Російській Федерації трудову діяльність без отримання дозволу на роботу.
- забезпечуються необхідним житлом, якщо це передбачено регіональною програмою переселення.
- отримання безкоштовної освіти;
- отримання безкоштовної медичної допомоги в рамках ОМС;
- отримання соціального захисту та посібників;
- отримання послуг біржі праці та інше сприяння у працевлаштуванні.
- Територіальні органи ФМС Росії компенсують учасникам Державної програми та членам їх сімей витрати, пов'язані з переселенням в РФ:
- Компенсація витрат на оформлення візи.
- Компенсація витрат на переїзд до майбутнього місця проживання та провезення особистого майна.
- Виплата компенсації здійснюється за фактичними, документально підтвердженим видатках — квитках.
- При цьому проїзд може бути здійснений:
- потягом (в купейному вагоні будь-якої категорії);
- літаком (в салоні економічного класу);
- пароплавом (в каюті II категорії річкового судна або в каюті III групи морського судна);
- автобусом.
- Компенсація витрат на провезення особистого майна до нового місця проживання:
- родині до трьох осіб включно повністю компенсуються витрати на перевезення залізничним транспортом особистого майна п'ятитонним контейнером;
- сім'ї від трьох до шести чоловік можуть безкоштовно перевезти майно у двох п'ятитонних контейнерах;
- сім'ям понад шість чоловік держава оплачує перевезення в трьох п'ятитонних контейнерах.
- Компенсація витрат на сплату державного мита за оформлення документів. У комплект документів, мито за які оплачує держава, входить:
- дозвіл на тимчасове проживання,
- вид на проживання,
- заяву про прийом до громадянства, набуття громадянства, поновлення у громадянстві, а також заяви про ## визначення належності до громадянства,
- видача паспорта громадянина Російської Федерації.
- Допомога на облаштування («підйомні» гроші).
- Отримання щомісячної допомоги за відсутності доходу в період до набуття громадянства Російської Федерації, але не більше ніж протягом шести місяців (на територіях пріоритетного заселення).
- Ввезення транспортних засобів та іншого майна без сплати митних зборів, податків і зборів. При цьому транспортний засіб (автомобіль або причіп) повинен знаходитися у власності у переселенців і бути зареєстровано в державі попереднього проживання протягом шести місяців до дати переселення на постійне місце проживання.
За офіційними даними, в Росії прибуло і зареєструвалось у ФМС, співвітчизників та членів їх сімей:
- 2011 рік — 29 462[3]
- 2012 рік — 56 874[4]
- 2013 рік — 34 697[5]
- 2014 рік — 106 319[5]
- 2015 рік — 183 146[6]
- ↑ Указ № 637 «Про заходи з надання сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, які проживають за кордоном» Российская газета, 28 червня 2006 р.(рос.)
- ↑ Переселення співвітчизників до РФ — що потрібно знати?. УНІАН. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
- ↑ ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)
- ↑ ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)
- ↑ а б ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)
- ↑ ФМС Росії[недоступне посилання](рос.)