Програма психосоціальної підтримки «Безпечний простір»
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/11 червня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Програма «Безпечний простір» - це програма психосоціальної підтримки для шкіл та дитячих садочків, розроблена психологами Центру психічного здоров’я Києво-Могилянської академії. Програма побудована як на науково обґрунтованих рекомендаціях, визнаних на міжнародному рівні, так і на практичному досвіді роботи авторів з дошкільнятами, школярами, їхніми батьками і вчителями, які перебували в зоні військового конфлікту. «Безпечний простір» успішно впроваджується з 2015 року.
Програма «Безпечний простір» виникла у 2014-2015 роках, на початку війни в Україні, коли почалися бойові дії на сході країни. Тоді вже були перші біженці, діти, які бачили страхи війни в тій чи іншій формі: чули вибухи, постріли, бачили військову техніку, бачили насильство в різний спосіб. Педагоги та психологи українських шкіл опинилися перед викликами: потрібно було швидко давати собі раду та підтримувати дітей. Ані шкільні психологи, ані педагоги не знали як це робити. Тоді до психологів Центру психічного здоров'я Києво-Могилянської академії звернулося Міністерство освіти і науки України та UNICEF, щоб розробити таку програму, яка би могла швидко надати допомогу дітям та необхідну підтримку педагогам і психологам, які дуже сильно вигорали у таких умовах.
Підвищити стійкість дітей до переживання наслідків стресу після психотравмувальних подій та надати ефективну психологічну допомогу дітям, які мають симптоми психологічної травми.
1. Побудова позитивного психологічного клімату в класі
Цей компонент програми передбачає навчання педагогів. Учителям надаються знання та інструменти, щоб вони могли самостійно подбати про власні психологічні ресурси, емоційний стан учнів та довіру у класі. Педагогу пропонується три ключові інструменти для побудови позитивного клімату в класі: – використання елементів гри у навчанні, – навички шерингу та емоційного діалогу, – розвивальний зворотний зв’язок.
2. Групова робота з дітьми, які мають симптоми психосоціального стресу
Цей компонент програми передбачає навчання шкільних психологів методиці формування безпечного середовища і стійкості до стресу у дітей. В груповій корекційній програмі шкільні психологи надають допомогу дітям, у яких виявлені симптоми психосоціального стресу, депресії та тривоги.
3. Групова робота з батьками
Цей компонент програми передбачає серію тренінгів для батьків. Завдання цих тренінгів полягає в організації підтримувального простору для батьків, де вони можуть поповнити власні ресурси, набути нових знань і навичок, щоб краще зрозуміти свою дитину, підживити свій природний батьківський інстинкт та підтримати впевненість у собі.
4. Професійне зростання та емоційна підтримка педагогів
Цей компонент програми передбачає 4 кроки:
- Розвиток навичок самодопомоги при стресі
- Опанування навичок підтримки колег в стресі
- Організація зустрічей педагогів в форматі “Відкритих діалогів” для фахового обговорення складних ситуацій,
- Супервізія та професійний коучинг – педагоги можуть отримати індивідуальну консультацію або серію консультацій щодо складної ситуації з дітьми, батьками й іншими педагогами у фахівця з відповідною кваліфікацією.