Прозорість середовища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дихроїчні фільтри віддзеркалюють та пропускають частини світла різного спектрального складу завдяки явищу багатопроменевої інтерференції у тонких діелектричних плівках.

Прозорість середовищаоптиці) — фізична властивість матеріалів пропускати світло наскрізь. Протилежною характеристикою є непрозорість[джерело?]. Окрім цього існує ще й напівпрозорість, особливістю якої є вибіркове поглинання променів світлового потоку з певними електромагнітними характеристиками[джерело?].

Прозорість залежить від довжини хвилі випромінення; стосовно монохроматичного випромінення говорять про монохроматичну прозорість, відносно до випромінення в певному спектральному діапазоні — про прозорість у даному діапазоні (наприклад, радіопрозорість). При використанні терміну прозорість без згадки середовища зазвичай йдеться про прозорість для світлового випромінення у видимому діапазоні.

Взаємодія світла з речовиною залежить від складу й будови речовини, а для конкретної речовини — також від довжини хвилі світла. На межі середовища світлові промені зазнають відбиття та заломлення, а проходячи крізь середовище вони частково (або повністю) поглинаються[джерело?].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]