Перейти до вмісту

Прокляті королі (мінісеріал, 1972)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прокляті королі
фр. Les Rois maudits Редагувати інформацію у Вікіданих
Типтелесеріал Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанртелесеріал-екранізація роману[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість616 хв
На основіПрокляті королі Редагувати інформацію у Вікіданих (Моріс Дрюон Редагувати інформацію у Вікіданих)
У головних роляхЖорж Маршаль (Philippe IV le Bel)
Jean Piatd (Robert III d'Artois)
Hélène Ducd (Mahaut d'Artois)
Catherine Rouveld (Béatrice d'Hirson)
Josep Maria Flotatsd (Philippe V le Long)
Georges Serd (Louis X le Hutin)
Женев'єва Казіль (Isabelle de France)
Jean Deschampsd (Charles, Count of Valois)
André Luguetd (Hugues de Bouville)
Мішель Бон (Édouard II d'Angleterre)
Клод Жиро (Lord Roger Mortimer de Wigmore, comte de March)
Muriel Baptisted (Marguerite de Bourgogne)
Catherine Richd (Jeanne de Bourgogne)
Catherine Hubeaud (Blanche de Bourgogne)
Monique Lejeuned (Clémence de Hongrie)
Anne Kreisd (Marie de Cressay)
Jean-Louis Broustd (Édouard III d'Angleterre)
André Falcond (Enguerrand de Marigny)
Henri Virlogeuxd (cardinal Jacques Duèze/Jean XXII)
Gilles Béhatd (Charles IV le Bel)
Jean Chevrierd (Gaucher de Châtillon)
Christian Barbierd (Jacob van Artevelde)
Michel Bertayd (Étienne de Mornay)
Christian Bertolad (Raoul de Presles)
François Darbond (Ogle)
Xavier Deprazd (Jacques de Molay)
Samson Fainsilberd (Roger Mortimer l'Aîné)
Michel Favoryd (Miles de Noyers)
Vincent Gauthierd (Gauthier d'Aunay)
Françoise Giretd (Jeanne de Valois)
Denise Greyd (Marie de Hongrie)
Roger Jacquetd (Jean de Forez)
Patrick Lancelotd (Philippe d'Aunay)
Jean Lanierd (Adam Orleton)
Pierre Londiched (Henry Burghersh)
Maurice Nasild (Francesco Caetani)
Pierre Nègred (Geoffroi de Charney)
Robert Partyd (Louis d'Évreux)
Александр Ріньйо (Robert de Clermont)
Georges Riquierd (Eudes de Bourgogne)
René Rousseld (Jean de Marigny)
William Sabatierd (Henry Tors-Col de Leicester)
Yvon Sarrayd (Thierry d'Hirson)
Igor Tyczkad (Jean de Hainaut)
Gil Vidald (Hugues le Despenser)
Max Amyld (Hugues de Pairaud)
Antoine Baudd (Winchester/un tire-laine)
Raymond Danjoud (William Melton)
Jacques Faberd (Simon de Bucy)
Pierre Fromontd (William Bohun)
Daniel Galld (Jean de Cherchemont)
Serge Maillatd (William Montagu)
Gérard Sandozd (Giannino)
Benoît Brioned (Philippe VI de Valois)
Annie Bertind (Jeanne de Divion)
Françoise Burgid (Philippa de Hainaut)
Jacques Goasguend (Guillaume de Nogaret)
André Haberd (Jean de Fiennes)
Eric Krugerd (Edmond de Kent)
André Mathisd (John Maltravers)
Robert Nogaretd (Louis de Bourbon)
Ghislaine Porretd (Jeanne de Bourgogne, La Boiteuse)
Florence Dunoyerd (Éléonore le Despenser)
Pierre Martevilled (Napoleone Orsini)
Régis Outind (Geoffroy de Gonneville) Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторЖорж Дельрю Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна-виробник Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова оригіналуфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша поява1972 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перший показ21 грудня 1972[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість серій6 Редагувати інформацію у Вікіданих
Посилання

«Прокляті королі» (фр. Les Rois Maudits) — французький шестисерійний мінісеріал, знятий в 1972 році режисером Клодом Барма[fr] за однойменним циклом історичних романів Моріса Дрюона.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія відбувається у Франції (та частково в Англії) в першій половині XIV століття та розповідає про боротьбу за владу, політичних і любовних палацових інтригах королів, членів їх сімей та їх наближених, в результаті яких одні дійові особи виявлялися скинутими з висоти свого становища, інші вмирали або були вбиті, не залишивши прямих спадкоємців престолу. Вперше з часів Гуго Капета перервалася пряма лінія престолонаслідування.

У той час Франція була однією з наймогутніших держав Європи. Її король Філіпп IV славився рідкісною красою та залізним характером, і тому в історії він залишився як Філіпп Вродливий або Залізний Король. У короля є три повнолітніх сина: Людовик Наварський на прізвисько Сварливий (майбутній король Людовик X Сварливий); Філіп, граф де Пуатьє (майбутній король Філіпп V Довгий); і Карл Французький (майбутній король Карл IV Вродливий). Вони одружені.

Дружина Сварливого — Маргарита, дочка герцога Бургундського. Дружина Філіппа — Жанна, спадкоємиця графа Бургундського (пізніше графство стало називатися Франш-Конте), її молодша сестра Бланка — дружина Карла Французького. Жанна і Бланка — дочки Маго д'Артуа, вдови графа Бургундського (було дві Бургундії: Бургундське герцогство і Бургундське графство).

Маго має найвищий титул: вона — єдина жінка, удостоєна в 1309 році звання пера Франції. Її племінник і заклятий ворог Робер д'Артуа з 1302 року по 1331 рік веде боротьбу з тіткою за графство Артуа, не гребуючи ніякими засобами.

Єдина дочка Філіппа Вродливого — блондинка Ізабелла Французька, дружина англійського короля Едуарда II. Ця королева править по той бік Ла-Маншу, пізніше вона увійшла в історіографію як Французька вовчиця.

У короля є два брати: Карл, граф де Валуа, і Людовік Розсудливий, граф д'Евре.

Всі вони в другому, третьому або четвертому поколінні — нащадки Людовика IX Святого або його батька.

Для короля Філіппа IV велич Франції — понад усе: він втихомирив усіх зовнішніх ворогів і прибрав до рук все багатства всередині країни, але тягар податків і девальвації був важким. Лише одна сила наважилася протистояти королю: лицарський орден тамплієрів — колосальна організація, одночасно військова, релігійна та фінансова. Король затіяв проти тамплієрів судовий процес, що триває сім років і закінчився стратою на багатті великого магістра Жака де Моле і багатьох тамплієрів.

Події, що відбуваються в мінісеріалі, охоплюють часи правління останніх п'яти прямих нащадків королів із династії Капетингів і перших двох королів із династії Валуа — від Філіппа IV до Іоанна II. Перша серія починається зі звинуваченням невісток короля Філіпа IV в подружній зраді (справою про Нельску вежу), стратою великого магістра тамплієрів (1314 рік), а в заключній серії Франція стоїть на порозі Столітньої війни (приблизно 1337 рік).

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Жорж Маршаль — Філіпп Вродливий, король Франції
  • Елен Дюк — графиня Маго д'Артуа
  • Жан Піа — Робер д'Артуа, племінник графині
  • Женев'єва Казіль — Ізабелла Французька, дочка Філіппа IV Вродливого та королева Англії
  • Жорж Сер — Людовик Наварський, згодом король Людовик Х Сварливий
  • Жозе-Марія Флота — Філіпп, граф де Пуатьє, згодом король Філіпп V Довгий
  • Жіль Беа — Карл Французький, згодом король Карл IV Вродливий
  • Мюріель Батіст — Маргарита Бургундська, перша дружина Людовика Сварливого
  • Катрін Ріш — графиня Жанна Бургундська, дружина Філіппа де Пуатьє
  • Катрін Юбо — Бланка Бургундська, дружина Карла Французького
  • Жан Дешамп — Карл Валуа, брат Філіппа IV Вродливого
  • Бенуа Бріон — Філіпп де Валуа, син Карла де Валуа (згодом король Філіпп VI)
  • Гіслен Порре — Жанна «Хромоножка» Бургундська, дружина Філіппа де Валуа
  • Робер Парті — Людовик д'Евре, брат Філіппа IV Вродливого
  • Робер Ногаре — Людовик де Бурбон
  • Жорж Рік'є — Ед, герцог Бургундії
  • Андре Фалькон — Ангерран де Маріньї, радник короля Філіппа IV Вродливого
  • Жак Жоасгуен — Гійом де Ногаре, радник і хранитель печатки короля Філіпа IV Вродливого
  • Луї Сеньє — Спінелло Толомеї, ломбардський банкір
  • Жан-Люк Моро — Гуччо Бальйоні, племінник банкіра
  • Анн Крейс — Марі де Крессе, кохана Гуччо
  • Катрін Рувель — Беатриса д'Ірсон, придворна дама графині Маго д'Артуа
  • Монік Лежен — Клеменція Угорська, племінниця Карла де Валуа, друга дружина Людовика Х Сварливого
  • Ксав'є Депра — Жак де Моле, великий магістр ордена тамплієрів
  • Мішель Бон — Едуард II, король Англії
  • Клод Жиро — Роджер Мортімер, фаворит королеви Ізабелли
  • Ерік Крюгер — Едмунд Вудсток, граф Кент, брат короля Едуарда II
  • Вільям Сабатье — Генрі «Крива шия», граф Ланкастер, кузен короля Едуарда II
  • Жан-Луї Бру — Едуард Англійський (згодом король Едуард III)
  • Андре Люге — граф Юг де Бувіль
  • Жорж Стаке — Лорме, слуга Робера д'Артуа
  • Рене Руссель — Маріньї-молодший, єпископ Бовезький Жан
  • Жан Шевріє — Гоше де Шатійон, конетабль Франції
  • Анрі Вірложе — Жак д'Юез (майбутній папа Римський Іоанн XXII)
  • Клодін Рафалі — Еделіна
  • Патрік Лансело — Філіпп д'Оне, конюший Карла де Валуа, коханець Маргарити Бургундської
  • Венсан Готьє — Готьє д'Оне, конюший Філіппа де Пуатьє, коханець Бланки Бургундської
  • текст читає Жан Десаї

Знімальна група

[ред. | ред. код]
  • Режисер: Клод Барма[fr]
  • Сценарист: Марсель Жюлsан
  • Композитор: Жорж Дельрю
  • Оператор: П'єр Марешаль
  • Художник: Моріс Валай
  • Дизайнер костюмів: Монік Дюнан
  • Монтаж: Мішелін Фрешлон

Примітки

[ред. | ред. код]
  • Виробництво: ORTF (Управління радіомовлення та телебачення Франції; фр. Office de Radiodiffusion Television Francaise (ORTF)) нині Телебачення Франції (фр. France Televisions); France 2 ; France 2 Cinéma; JLA Productions; Castel Film Romania; Rai Fistion.
  • Мінісеріал складається з шести серій, назва кожної з яких відповідає роману автора:
    1. «Залізний король» (Le Roi de fer)
    2. «Задушена королева» (La Reine étranglée)
    3. «Отрута корони» (Les Poisons de la Couronne)
    4. «Закон чоловіків» (La Loi des mâles)
    5. «Французька вовчиця» (La Louve de France)
    6. «Лілія та лев» (Le Lis et le Lion)
  • Сюжет цього мінісеріалу знято на основі перших шести романів циклу Моріса Дрюона, опублікованих у період між 1955 та 1960 роками. Сьомий роман циклу — «Коли король губить Францію» — опублікований в 1977 році, не був екранізований у цьому мінісеріалі.
  • Загальна тривалість: 616 хвилин. Тривалість кожної серії: 1 серія — 98 хвилин; 2 серія — 103 хвилини; 3 серія — 102 хвилини; 4 серія — 107 хвилин; 5 серія — 98 хвилин; 6 серія — 108 хвилин.
  • Міні-серіал поставлений у стилі телевізійної вистави, але режисура, сценарій, декорації та костюми, кастинг та акторська гра, на думку багатьох критиків та глядачів, більш історично достовірні та набагато ближче до літературного першоджерела, ніж у версії 2005 року.

Видання на відео

[ред. | ред. код]
  • У Франції після виходу нової телевізійної версії (в 2005 році) видається тільки для внутрішнього користування, оскільки французи вважають, що ця версія цікава тільки їм.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.