Перейти до вмісту

Прокопишин Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Прокопишин
 Сотник
Крайовий провідник
Подільського крайового проводу ОУН
Загальна інформація
Народження1921 (?)
с. Теляче (тепер с. Мирне), Підгаєцький район, Тернопільська область
Смерть6 листопада 1951(1951-11-06)
хутір Підболото, с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область
ПсевдоМодест, Бурлан
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
Війни / битвиДруга Світова війна
Українські визвольні змагання (1938—1950)
Командування
весна 1950 — 6 листопада 1951 В.о Крайового провідника Подільського крайового проводу ОУН
весна 1945 — весна 1950 Організаційний референт Подільського крайового проводу ОУН
1947 Крайовий провідник Подільського крайового проводу ОУН
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 20.06.1952 Срібний Хрест Заслуги — 25.07.1950 Бронзовий Хрест Заслуги — 6.06.1948

Іван Прокопишин (Псевдо: Модест, Бурлан; 1921, с. Теляче (тепер с. Мирне), Підгаєцький район, Тернопільська область — 6 листопада 1951, хутір Підболото, с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область) — український військовий та політичний діяч, сотник-політвиховник УПА, крайовий провідник Подільського крайового проводу ОУН (1947, в.о — весна 1950-1951)[1]. Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги І ступеня, срібного Хреста Заслуги та Бронзового Хреста Заслуги.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта — середня. Закінчив Бережанську гімназію (1943). Референт Юнацтва Тернопільського обласного проводу ОУН (1943), другий організаційний референт Тернопільського обласного проводу ОУН (поч.1944 — весна 1945), організаційний референт Подільського крайового проводу ОУН (весна 1945 — 11.1951).

Виконував обов'язки крайового провідника (2-га пол. 1947, з весни 1951).

Сотник-політвиховник УПА (14.10.1951)[2].

Загинув у бою з опергрупою МДБ (командир — начальник райвідділу МДБ Яворський) через зраду. В тому ж бою загинули колишній член надрайонного проводу ОУН-Дунаєвці Кам'янець-Подільської області Семен Свободний («Назар», 32 роки), бойовики охорони Тарасенко, Яків Баранчук («Марко», 34 роки), Стах Вигонний («Макар», 26 років), Олександр Пахалюк («Максим», 29 років), Петро Михайлишин.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/48 від 12.06.1948 р. організаційний референт Подільського крайового проводу ОУН Іван Прокопишин — «Модест» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.
  • Згідно з Постановою УГВР від 25.07.1950 р. і наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/50 від 30.07.1950 р. організаційний референт Подільського крайового проводу ОУН Іван Прокопишин — «Модест» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.
  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/52 від 20.06.1952 р. сотник УПА Іван Прокопишин — «Модест» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 19.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Бережани Тернопільської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 014), Срібний хрест заслуги УПА (№ 019) та Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 027) передані Марії Прокопишин, племінниці Івана Прокопишина — «Модеста».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Діяльність ОУН та УПА на території Центрально-Східної та Південної України / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Вид-во "Літопис УПА", Галуз. держ. арх. Служби безпеки України; упоряд.: О. Пагіря, В. Іванченко. — К.; Торонто: Літопис УПА, 2011. — 1159 с.: фотогр. (Літопис УПА. Нова серія; т.18).
  2. Літопис УПА. Нова серія. Т. 27: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949—1956. — Кн. 3 / упоряд. Михайло Романюк. — Київ; Торонто, 2017. — С. 578; Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 808

Посилання

[ред. | ред. код]