Прокоп Сенявський (хорунжий)
Прокоп Сенявський (пом. 9 січня 1627) — шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Підписувався Прокоп з Гранова Сенявський. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Прапрадід Миколи Василя Потоцького.
Син яворівського старости Адама Єроніма Сенявського та Катерини Сенявської (з роду Косток). Зі старшими братами мав багаторічну навчальну подорож Європою (Нідерланди, Німеччина, Італія), під час якої зблизився з Якубом Собеським. 1620 року разом з старшим братом Миколаєм вирушив до королівського двору «шукати щастя» — за спогадами Якуба Собеського, вперше там з'явились. Через війну з турками 7 січня 1621 отримав лист-наказ на збір 100-кінної коругви гусарів, з нею брав участь у битві під Хотином 1621. У квітні 1622 був одним з комісарів для перемовин з львівськими конфедератами. 23 травня 1622 року був номінований як хорунжий великий коронний[1]. Брав участь у битві під Мартиновом проти татар. У січні 1625 підтримував кандидатуру Христофора Радзивілла на посаду маршалка майбутнього сейму. В серпні 1625 хворів, не відомо, чи брав участь у виправі проти козаків Марка Жмайла, але вислав свої відділи, які брали участь. У лютому 1626 брав участь у невдалій кампанії Станіслава Конецпольського проти татар, через це сильно постраждали його маєтки (м. ін., згоріла Буща). На збір (пол. okazowanie) шляхти під Львовом 20 квітня 1626 прислав почт, сам перебував у Миші (ВКЛ), звідти писав до гетьмана Христофора Радзивілла, що через погане здоров'я не зміг добратись до Койданова.
Був власником дідичних маєтків — Бережан, Меджибожа, та інших в Руському, Подільському, Брацлавському воєводствах. Дружина як посаг внесла ще більші у ВКЛ, також Гологори.[2]
Дружина — Анна Єфросина Ходкевич, донька троцького воєводи Олександра Ходкевича (пом. 1626[3]) та його першої дружини Євфимії Сененської. Діти:
- Александер, помер 1627-го на 4 році життя, відразу після батька
- Адам Єронім.
Помер після тривалої хвороби 9 січня 1627 року, похорони — 16 березня 1627 року в Бережанах, поховальну промову мав теребовлянський староста Якуб Собеський.
- ↑ Mirosław Nagielski. Prokop Sieniawski h. Leliwa. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
- ↑ Nagielski M. Sieniawski Prokop h. Leliwa (zm. 1627)… — S. 147.
- ↑ Herbst S. Chodkiewicz Aleksander h. Gryf z Mieczem (†1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 355. (пол.)
- Nagielski M. Sieniawski Prokop h. Leliwa (zm. 1627) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — 1—176 s. — S. 146—147. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |