Пронін Сергій Васильович

	Сергій Пронін
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Васильович Пронін
Народження	14 січня 1972 (52 роки)
	Армянськ, СРСР
Зріст	186 см
Вага	85 кг
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник, захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пронін.

Сергій Васильович Пронін (нар. 14 січня 1972, Армянськ) — колишній український футболіст, що грав на позиції захисника і півзахисника. Відомий за виступами за низку українських та російських клубів. Після закінчення виступів на футбольних полях — футбольний тренер.

Кар'єра футболіста

Сергій Пронін народився в Армянську, де й розпочав виступи на футбольних полях у складі аматорської команди «Синтез». Після успішнього виступу в чемпіонаті Криму молодого футболіста запросили до краснопільського «Явора», який дебютував у 1992 році в перехідній лізі української першості. У 1995 році у контрольній грі проти нальчицького «Спартака» гра Проніна припала до душі керівникам кавказького клубу, і він отримав запрошення до команди зі столиці Кабардино-Балкарії. За півроку футболіст повернувся додому, і за допомогою свого першого тренера отримав можливість пройти перегляд у львівських «Карпатах», після якого він став гравцем львівської команди. Проте в команді футболіст грав лише півроку, та не зумів стати гравцем основного складу.^[1] Улітку 1996 року Пронін отримав запрошення від клубу «Волинь», який вибув з вищої ліги, та поставив завдання на сезон повернутись до вищого дивізіону. У команду прийшло багато молодих футболістів, лучани добре розпочали чемпіонат, тривалий час лідирували в турнірі першої ліги. Проте у зв'язку з погіршенням фінансового стану гра команди погіршилась, керівництву клубу довелось продати частину ведучих гравців, і в підсумку команда зайняла 4 місце, і не зуміла повернутись до вищої ліги.^[2] У цьому сезоні Пронін був одним із основних гравців середини поля «Волині», та зіграв 33 матчі за луцький клуб в чемпіонаті.^[3] Після закінчення сезону 1996—1997 років Сергій Пронін став футболістом іншого клубу першої ліги — охтирського «Нафтовика», в якому грав протягом чотирьох сезонів.^[1] У 2000 році клуб вибув із першої ліги, проте наступного сезону став переможцем другої української ліги в групі «В». Пронін разом із командою став переможцем групового турніру другої ліги^[4], а по завершенні цього сезону закінчив виступи на футбольних полях.

Кар'єра тренера

Після завершення виступів на футбольних полях Сергій Пронін розпочав тренерську кар'єру в краснопільському «Яворі» інструктором-методистом. У 2006 році колишній футболіст повернувся до Криму, де розпочав роботу в сімферопольському училищі олімпійського резерву тренером з футболу. На цій посаді він підготував ряд відомих футболістів, зокрема Артура Новотрясова.^[5] Сергій Пронін залишився працювати в Криму після незаконної окупації Криму Росією у 2014 році^[1], а в 2016 році став головним тренером з футболу кримського УОР.

Досягнення

Переможець другої ліги: 1995; 2001 (Групи В)

Примітки

↑ ^а ^б ^в «Розмова з минулим»: Сергій Пронін. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 15 липня 2017.
↑ Футбольний клуб «Волинь». Історія. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2017.
↑ ФК «Волинь» — Статистика
↑ Ландер Ю. С. Футбол в Украине 2000—2001. — Харьков, 2001. — С. 147. — (Футбол — история и статистика) (рос.)
↑ НОВОТРЯСОВ: «ХОЧУ ДОВЕСТИ, ЩО ЗАСЛУГОВУЮ НА БІЛЬШЕ». Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 15 липня 2017.

Посилання

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[fckarpaty.lviv.ua-1] а ^б ^в «Розмова з минулим»: Сергій Пронін. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 15 липня 2017.

[2] Футбольний клуб «Волинь». Історія. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2017.

[3] ФК «Волинь» — Статистика

[4] Ландер Ю. С. Футбол в Украине 2000—2001. — Харьков, 2001. — С. 147. — (Футбол — история и статистика) (рос.)

[5] НОВОТРЯСОВ: «ХОЧУ ДОВЕСТИ, ЩО ЗАСЛУГОВУЮ НА БІЛЬШЕ». Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 15 липня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]