Проституція в Греції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проституція в Греції є легальною у віці від 18 років і регулюється.[1] За підрахунками, менше ніж 1000 жінок є легальними повіями, а приблизно 20 000 жінок, половина з яких іноземного походження, а друга половина грекині, втягнуті в нелегальну проституцію.[2][3][4] Багато жінок, які постраждали від економічної кризи, через бідність потрапили до проституції[4], яка є хорошим джерелом доходу для Греції.

Схиляння до проституції є незаконним, але поширеним явищем, і кількість вуличних повій зростає.[4] Сутенерство та звідництво є незаконними.[5]

Правова ситуація

[ред. | ред. код]

Люди в проституцією можуть займатися нею лише в державних борделях (студіях).[4] Вони повинні мати від 18 років; неодружені; мати право жити та працювати в Греції; бути вільним від ІПСШ; не страждати психічними розладами; не мати наркозалежності; і не бути засудженими за вбивство, сутенерство, дитячу порнографію, торгівлю людьми, пограбування чи шантаж. Вони мусять зареєструватися в місцевій префектурі та мати медичну картку, яка оновлюється кожні 2 тижні.[4]

У 1999 році грецька влада вирішила застосувати закон, який передбачає, що всі борделі повинні мати дозвіл.[6] Дозволи видає держава, як правило, літнім жінкам, багато з яких — колишні повії.[7] Борделі повинні бути щонайменше у 200 метрах від громадських будівель. Перед Олімпійськими іграми в Афінах 2004 року було запропоновано скоротити до 100 метрів, але грецький уряд не прийняв цю пропозицію.[8]

ВІЛ

[ред. | ред. код]

З 2011 по 2015 рік кількість зараження ВІЛ-інфекцією у Греції зросла на 200 %.[4] У квітні 2012 року, після того, як рівень ВІЛ-інфекції зріс на 60 % за один рік, влада в Афінах заарештувала багатьох наркозалежних і повій та провела обов'язкове тестування цих осіб на ВІЛ.[9] ЗМІ були співучасниками розголосу та опублікували імена та фотографії ВІЛ-позитивних.[4] Ця дія змусила повій остерігатися тестування на випадок публікації їх імен, якщо вони виявляться позитивними.[4]

Використання презервативів між клієнтами та повіями є низьким (за оцінками ЮНЕЙДС 4,7 %).[10] Це підвищує ризик передачі ВІЛ та інших ІПСШ.[4]

Секс-торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Греція є країною призначення, транзиту та, в дуже обмеженій мірі, місцем походження жінок і дітей, які стали жертвами торгівлі людьми. Торговці людьми змушують жінок і дітей зі Східної та Південної Європи, Південної та Центральної Азії, Китаю, Грузії, Нігерії та Росії до проституції в неліцензованих борделях, на вулиці, у стриптиз-клубах, масажних салонах і готелях.[11] Збільшення кількості дітей-мігрантів без супроводу в Греції збільшило кількість дітей в секс-експлуатації. Деяким державним службовцям були висунуті звинувачення за підозрою в причетності до торгівлі людьми.[12]

Закон 3064/2002 і президентський указ 233/2003 забороняють як торгівлю людьми в сексуальних цілях, так і примусову працю, та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. У 2015 році поліція розслідувала 18 випадків торгівлі людьми в сексуальних цілях (26 у 2015 році). У 2016 році уряд притягнув до відповідальності 25 обвинувачених у секс-торгівлі (97 у 2015 році). Уряд посилив зусилля щодо захисту постраждалих. Поліція ідентифікувала 26 жертв торгівлі людьми, включаючи 5 дітей, у порівнянні з 34 жертвами у 2015 році.[12]

Протягом 2016 року Греція продовжувала переживати хвилю міграції з Близького Сходу, Африки та Південної Азії, що складається з суміші шукачів притулку, потенційних біженців, економічних мігрантів та груп населення, уразливих до торгівлі людьми, серед інших. За оцінками однієї міжнародної організації, у 2016 році Греція прийняла понад 170 000 мігрантів і шукачів притулку; діти без супроводу та самотні жінки в їх числі дуже вразливі до торгівлі людьми. Діти без супроводу, в основному з Афганістану, практикують секс для виживання та є вразливими до торгівлі людьми. Вербувальники орієнтуються на мігрантів у таборах для біженців з їхніх власних країн. Вважається, що більшість мігрантів і шукачів притулку в якийсь момент своєї подорожі покладаються на контрабандистів, а в деяких випадках їх змушують експлуатувати після прибуття до Греції.[12]

Управління моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США відносить Грецію до категорії країн « 2 рівня».[12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Legal Status of Prostitution by Country. ChartsBin. Процитовано 20 лютого 2018.
  2. ↑ 2008 Human Rights Report: Greece. State.gov. 25 лютого 2009. Архів оригіналу за 26 February 2009. Процитовано 31 березня 2010.
  3. ↑ Albanians muscling in on Greek prostitutes. CNN. Процитовано 22 травня 2010.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Reid, Rebecca (13 листопада 2015). Prostitution: The hidden cost of Greece's economic crisis. The Telegraph. Процитовано 20 лютого 2018.
  5. ↑ Law to combat Trafficking in Human Beings, crimes against carnal freedom, pornography, economic exploitation of carnal freedom, and support to the victims (PDF). Osservatorio Interventi Tratta. Процитовано 20 лютого 2018.
  6. ↑ Greece: Country Reports on Human Rights Practices. U.S. Department of State. 31 березня 2003. Процитовано 2 листопада 2015.
  7. ↑ Greece 2017 Trafficking in Persons Report. U.S. Department of State (англ.). Архів оригіналу за 3 July 2017. Процитовано 20 лютого 2018. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  8. ↑ A summary of the prostitution regulations in the EU member states (PDF). European Parliament. Процитовано 20 лютого 2018.
  9. ↑ Remembering How Greece Used HIV to Terrorize Sex Workers. Vice (амер.). 30 жовтня 2013. Процитовано 20 лютого 2018.
  10. ↑ Greece 2016 Country Factsheet. UNAIDS (англ.). Процитовано 20 лютого 2018.
  11. ↑ GREECE. 2019 Trafficking in Persons Report. U.S. State Department.
  12. ↑ а б в г Greece 2017 Trafficking in Persons Report. U.S. Department of State (англ.). Архів оригіналу за 3 July 2017. Процитовано 20 лютого 2018. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проституція_в_Греції&oldid=43409189