Прототаксіт
| †Прототаксіт Час існування: пізній силурійський період — пізній девонський період 420-370 млн років тому | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Художня реконструкція
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
* Nematophycus
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Прототаксіт (Prototaxites) — викопні живі організми, що зовні нагадують стовбур дерева. Проте, вони відносяться до пізнього силурійського і пізнього девонського періоду, коли дерев ще не існувало. Прототаксіти мали трубчасту структуру, на зрізах якої можна було спостерігати кільця, подібні віковим кільцям дерев. На відміну від дерев, прототаксіти, в своїй більшості, не мали гілок, проте були й винятки.
Ці організми вже понад сто років є предметом суперечок між вченими, які зараховують їх то до одного, то до іншого класу живих істот. Вперше викопні рештки цих організмів знайдено у 1859 році у Канаді. З того часу виявлено понад 50 решток у Північній Америці та Європі.
Згідно найдавнішої версії, прототаксіти були хвойними деревами; пізніше багато вчених виступили на підтримку того, що ці організми були або водоростями, або грибами. Професор геофізичних наук Чиказького університету Кевін Бойс (Kevin Boyce) вивчав співвідношення ізотопів вуглецю в п'яти зразках копалин прототаксітів віком близько 400 мільйонів років, знайдених в різних районах планети. Як виявилося, воно змінювалася залежно від місця знахідки. Значить, ці організми не могли бути рослинами, адже ті отримували вуглець разом з вуглекислим газом з атмосферного повітря, і для них це співвідношення всюди було однаковим.
У цьому ж випадку, як констатував Бойс, «різниця була такою великою, що прототаксіти, безсумнівно, не займалися фотосинтезом». Подібно до тварин або грибів, вони отримували готову органічну речовину, вироблену рослинами. І якщо тваринами вони не могли бути за формою, то значить, що прототаксіти є грибами. Ці організми не тільки розкладали залишки рослин, але і, ймовірно, харчувалися крихітними водоростями, що рясно вкривали сушу у девонському періоді. У відносно простій екосистемі того часу у них не було ворогів. В ту епоху саме вони домінували в світі природи. Ніщо не обмежувало їхнього зростання, крім природних біологічних меж. Судячи зі збережених скам'янілих решток, прототаксіти були найбільшими живими організмами свого часу — їхня середня висота перевищувала 6 м. Вчені також знаходили окремі скам'янілості, висота яких становила 8,8 м, а діаметр — 1,37 м.
Згідно з однією з теорій, запропонованою доктором Ліндою Грем (Linda Graham) у 2010 році, одним з найвідоміших біологів-еволюціоністів, прототаксіти могли бути не поодинокими істотами, а сплетеннями різноманітних живих організмів (водоростей,печіночників, грибів). Передбачається, що під впливом вітру, тиску течії води такі сплетіння могли згортатися, формуючи структури, подібні знайденим копалинам.
- Images and discussion of the classification of Prototaxites [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Mystery fossil turns out to be giant fungus. ABC News Online. 23 квітня 2007. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 23 квітня 2007.
- Brahic, Catherine (24 квітня 2007). Mystery prehistoric fossil verified as giant fungus. New Scientist. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 27 липня 2014.
- Schultz, Colin (17 липня 2013). Long Before Trees Overtook the Land, Earth Was Covered by Giant Mushrooms. Smithsonian (magazine). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 27 липня 2014.
- Paul Stamets TED talk «Prototaxites» at 5'59" [Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |