Протік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проті́к[1], прото́ка[2] — водотік, що є частиною іншого водотоку, чи сполучує інші водотоки або водойми, і не має властивих річці комплексів руслових утворень.

Виділяють два види протоків:

  • частина річкового русла з одного боку від руслового острова чи іншого морфологічного елементу складного річкового русла;
  • короткий водотік, що з'єднує між собою водойми: озера чи озеро з річкою, рідше річку з озером або дві річки[3].

Особливі (і місцеві назви) специфічних протоків: єрик, гірло, воложка (Волга), полой (Північна Двіна), річище (Дніпро), стародоння (Дон).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Протік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Протока // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ГОСТ 19179-73 (№ 167). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 25 березня 2022.

Література

[ред. | ред. код]