Перейти до вмісту

Проценко Леонід Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Проценко.
Леонід Олексійович Проценко
Народження20 червня 1911(1911-06-20)
Великий Бурлук, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть2 жовтня 1943(1943-10-02) (32 роки)
Миси, Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ війська зв'язку
Роки служби1936—1939, 1941—1943
Звання Червоноармієць
Формування76-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу»
CMNS: Проценко Леонід Олексійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Леоні́д Олексі́йович Проце́нко (20 червня 1911(19110620) — 2 жовтня 1943) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, старший телефоніст 7-ї артилерійської батареї 154-го гвардійського артилерійського полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, гвардії червоноармієць. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 20 червня 1911 року в селі Великий Бурлук Вовчанського повіту Харківської губернії (нині — районний центр Харківської області) в селянській родині. Українець.

Закінчив неповну середню школу Працював у місті Москва. З 1936 по 1939 роки проходив військову службу у лавах РСЧА. Вдруге призваний Петрозаводським МВК у червні 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Кримському, Південно-Східному, Сталінградському, Донському, Брянському і Центральному фронтах.

У ніч на 28 вересня 1943 року одним з перших форсував річку Дніпро поблизу села Миси Ріпкинського району Чернігівської області. Безперервно підтримував зв'язок з вогневими позиціями батареї, неодноразово під щільним кулеметно-артилерійським вогнем ворога відновлював пошкоджену лінію зв'язку[1].

2 жовтня 1943 року загинув у бою на плацдармі[2]. Похований у братській могилі в селі Миси Ріпкинського району Чернігівської області[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка у Великому Бурлуці

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, виявлені під час форсування річки Дніпро та утриманні плацдарму на її правому березі, гвардії червоноармійцю Проценку Леонідові Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[4].

Також нагороджений медаллю «За відвагу» (20.07.1943)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Представлення до звання Героя Радянського Союзу. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 1 травня 2014. Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.)
  2. ↑ Іменний список незворотніх втрат особового складу. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014. Іменний список незворотніх втрат особового складу (рос.)
  3. ↑ Персональні відомості про похованих у братській могилі в селі Миси. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014. Персональні відомості про похованих у братській могилі в селі Миси (рос.)
  4. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
  5. ↑ Наказ по 154-у гвардійському артилерійському полку № 30/н. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 1 травня 2014. Наказ по 154-у гвардійському артилерійському полку № 30/н (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проценко_Леонід_Олексійович&oldid=44483413