Процик Петро Петрович

Петро Процик
Процик Петро Петрович
Петро Процик; Процик Петро Петрович
Старший матрос
Загальна інформація
Народження	4 квітня 1985; Полтава
Смерть	28 лютого 2024 (38 років); Тендрівська коса, Скадовський район, Херсонська область
Національність	українець
Псевдо	«Рера»
Військова служба
Роки служби	2022—2024
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ССО України
Формування	73 МЦСО
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну Рейд на Тендрівську Косу; ;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Процик.

Петро Петрович Процик (1985—2024) — старший матрос збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня^[1]

Життєпис

Народився 4 квітня 1985 в місті Полтава. Закінчив загальноосвітню школу № 11. Навчався в Полтавській державній аграрній академії (нині — Полтавський державний аграрний університет), отримав спеціальність інженер-механік с/г промисловості.

Працював у філії «АТ Укргазвидобування» УГВ-Сервіс на посаді машиніста. З родиною проживав у селищі Опішня на Полтавщині.

В жовтні 2022 мобілізований до ЗСУ. Старший матрос. Брав участь у бойових завданнях та надскладних операціях в Чорному морі.

Загибель

Загинув під час виконання бойового завдання, на острові Тендрівська коса Скадовського району на Херсонщині.

Похорон відбувся 7 березня 2024 на кладовищі селища Опішня. Залишилися дружина та двоє дітей. 17 травня 2024 помертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня^[1]^[2]^[3]

Примітки

[:37-1] а ^б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №336/2024.

[2] У Полтаві попрощалися з старшим матросом Петром Проциком.

[3] Петро Процик.

[1]

[2]

[3]