Псевдоміксома очеревини
| Псевдоміксома очеревини | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | онкологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | C78.6 |
| МКХ-О | 8480 і 8480/6 |
| DiseasesDB | 31498 |
| MeSH | D011553 |
Псевдоміксома очеревини — рідкісне онкологічне захворювання, при якому розвивається ураження очеревини, що супроводжується виділенням і накопиченням слизу в черевній порожнині.[1] Причинами цього рідкісного захворювання часто служать муцинозні доброякісні та злоякісні пухлини червоподібного відростка, яєчників, товстої кишки, шлунка, підшлункової залози. Псевдоміксома виявляється переважно у осіб середнього і літнього віку. Вперше опис хвороби надав К. Рокітанськи в 1842 р у пацієнта з мукоцеле апендикса.[2]
Характерна особливість псевдоміксоми в тому, що ця пухлина не метастазує з потоком крові або лімфи, а поширюється по поверхні очеревини. Наявність великої кількості слизу і пухлинних тканин призводить до порушень в роботі внутрішніх органів. Патологічний процес, як правило, розвивається повільно. Перебіг пухлинного процесу розтягується на кілька років і рідко виявляється на початкових стадіях.
Збільшення розміру талії, грижа в області живота, втрата апетиту, збільшення ваги, біль у животі, поява желеподібних виділень з пупка, порушення в роботі кишечника, апендицит.
Псевдоміксома очеревини — це накопичення в порожнині очеревини слизових мас з наступним продуктивним запаленням. Слиз потрапляє в порожнину очеревини при розриві цистаденом яєчників чи апендикса. Епітеліальні клітини, що потрапили в порожнину очеревини, імплантуються і ростуть по очеревині, продовжуючи утворювати слиз, що призводить до розвитку хронічного продуктивного перитоніту. Кількість слизових або желеподібних мас іноді досягає декількох літрів. Очеревина виглядає нерівномірно потовщеною, зморщеною. Між органами є численні спайки. У слизистих масах можуть бути виявлені сполучнотканинні клітини та клітини залозистого епітелію. В результаті утворення зрощень можливе формування замкнутих порожнин — кіст різних розмірів, які мають вистилання з циліндричного епітелію, що надає процесу схожість з пухлиною.
Традиційним методом лікування пацієнтів з псевдоміксомою є хірургічне втручання в поєднанні з хіміотерапією. Лікування повинно здійснюватися в спеціалізованому (онкологічному) стаціонарі.
- ↑ Qu Z, Liu L (2006). Management of pseudomyxoma peritonei. World J Gastroenterol. 12 (38): 6124—7. doi:10.3748/wjg.v12.i38.6124. PMC 4088104. PMID 17036382.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Chua та ін. (2012). Early- and Long-Term Outcome Data of Patients With Pseudomyxoma Peritonei From Appendiceal Origin Treated by a Strategy of Cytoreductive Surgery and Hyperthermic Intraperitoneal Chemotherapy. Journal of Clinical Oncology. 30 (20): 2449—2456. doi:10.1200/JCO.2011.39.7166. PMID 22614976.
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |