Птах-гончар смугастий
| Птах-гончар смугастий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Thripadectes holostictus (Sclater & Salvin, 1876) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Automolus holostrictus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Птах-гончар смугастий[2] (Thripadectes holostictus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах.
Довжина птаха становить 20-21 см, вага 38-49 г. Забарвлення переважно коричневе, поцятковане охристими смугами, особливо помітними на горлі і грудях. Надхвістя, хвіст і нижня частина тіла рудувато-коричневі. Дзьоб чорний. міцний і прямий. Кінчики стернових пер округлі.
Виділяють три підвиди:[3]
- T. h. striatidorsus (Berlepsch & Taczanowski, 1884) — Західний хребет Анд на південному заході Колумбії (Нариньйо) та на заході Еквадору (на південь до Чимборасо);
- T. h. holostictus (Sclater, PL & Salvin, 1876) — Анди на заході Венесуели (південно-західна Тачира), в Колумбії (Центральний хребет на південь від Антіокії і Східний хребет на південь від Норте-де-Сантандера), на сході Еквадору та на півночі Перу (на південь до Ла-Лібертада);
- T. h. moderatus Zimmer, JT, 1935 — Анди в Перу (на південь від Уануко) та на півночі Болівії (на південь до західного Санта-Крусу).
Смугасті птахи-гончарі мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть в густому підліску вологих гірських тропічних лісів Анд. Віддають перевагу бамбуковим заростям Chusquea. Зустрічаються на висоті від 900 до 3000 м над рівнем моря, переважно на висоті від 2000 до 2300 м над рівнем моря в Еквадорі, на висоті від 1000 до 2700 м над рівнем моря в Колумбії та на висоті від 1800 до 2000 м над рівнем моря у Венесуелі.
- ↑ BirdLife International (2016). Thripadectes holostictus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 лютого 2022.
- Ridgely, Robert; Greenfield, Paul (26 червня 2001) [2001]. The Birds of Ecuador. Т. 1&2. Ithaca, New York: Comstock Pub Assoc. с. 464. ISBN 0-8014-8720-X.
- Schulenberg, Thomas; Stotz, Douglas; John, O'Neill; Parker III, Theodore (2007). Birds of Peru. Т. 1. Princeton, New jersey: Princeton University Press. с. 334. ISBN 978-0-691-13023-1.
- Restall, Robin; Rodner, Clemencia; Lentino, Miguel (2007). Birds of Northern South America: An Identification Guide. Т. 1: Species Accounts. New Haven, Connecticut: Yale University press. с. 356. ISBN 978-0-300-10862-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |