Пташиний послід
Пташиний послід — продукт життєдіяльності птахів, виділяється з клоаки в момент дефекації. Цінне сильнодіюче добриво. Зазвичай як добриво використовується послід курей, качок, голубів та гусок. Максимально ефективним добривом є голубиний послід[1][2].
| Склад пташиного посліду | Вміст, % |
|---|---|
| Вода | 56,6 |
| Органічні речовини | 25 |
| Азот, N | 1,6 |
| Фосфор, (у перерахунку на P2O5) | 1,5 |
| Калій, (у перерахунку на K2O) | 0,8—1 |
| Кальцій, (у перерахунку на CaO) | 2,4 |
Послід голубів, які поселяються в підприємствах пов'язаних з машинобудуванням потрапляє в механізми і відкриті двигуни. Послід синантропних видів птахів покриває опорні конструкції мостів, веж, будівель, трубопроводів, викликає їхню посилену корозію та руйнування. Також від пташиного посліду страждають історичні пам'ятки[3]
Пташиний послід часто становить небезпеку для самих птахів на ЛЕП унаслідок замикання тарільчатих ізоляторів, що обумовлює встановлення протипташиних шипів, ізоляцію ділянок можливого перекриття та встановлення електрорепелентного захисту.
Пташиний послід за своїм поживними якостями перевершує гній, а по швидкості дії не поступається мінеральним добривам. Пташиний послід швидко втрачає свої цінні речовини, особливо азот. За 1,5—2 місяці зберігання в купах з посліду випаровується більше половини азоту. При швидкому висушуванні або компостуванні втрати азоту можна скоротити. При термічному зневодненні в сушильних установках відбувається знезараження від небажаної мікрофлори (збудників хвороб) і яєць гельмінтів, втрачається схожість насіння бур'янистих рослин. При цьому з 300 кг сирого посліду виходить приблизно 100 кг концентрованого органічного добрива[4].
Також, поширене компостування пташиного посліду з торфом. Бурти, в яких проводиться компостування, рекомендують робити не менше 4 метрів ширини і 2,5—3 метрів висоти, довжина може бути довільною, але мінімальна маса бурту — 200 тонн. При дотриманні цих вимог через 7-12 днів температура всередині бурту піднімається до 60°С. Через 3-4 тижні роблять перелопачування. Через 1-2 місяці отриманий компост можна використовувати як добриво. Компост можна поліпшити, додаючи в нього фосфорні добрива. Для компостування посліду застосовують не тільки торф, але і інші вологопоглинаючі матеріали. Це може бути солома, подрібнені стебла кукурудзи, тирса, подрібнена деревна кора, лігнін, тверді побутові відходи, подрібнена дернина, а також ґрунт та деякі глини (цеоліти і бентоніти). З землею послід компостують у співвідношенні 1:3 або 1:4[4].
Відмінною особливістю екологічних правопорушень птахівничих господарств, пов'язаних із забрудненням навколишнього природного середовища, зазвичай є значні обсяги посліду, які щодобово надходять із зон вирощування і утримання птиці. Несанкціоновані звалища і місця зберігання — реальні свідоцтва освіти джерел екологічного неблагополуччя для найближчих поселень, флори і фауни прилеглих територій[5].
Наслідки цих дій при виробництві м'ясної продукції протягом тривалого часу важко усунути. До того ж, вони скорочують доходи птахофабрик через штрафні санкції, а також через шкідливий вплив забруднення на технологію виробництва основної продукції (яєць або м'яса)[5].
Безсистемне зберігання посліду на багато років виводить з господарського обороту орні землі; зливання рідкого посліду на рельєф ґрунту становить серйозну екологічну небезпеку для прилеглих водойм; використання заглиблених накопичувачів для посліду призводить до утворення «послідних озер» без ознак життя флори і фауни[6].
- ↑ Голубиный помет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Сааков С. Г. Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними. Наука, 1985
- ↑ Ильичев В.Д. Управління поведінкою птахів. Біоаккустіческіе репеленти і стимулятори. ras.ru. Російська академія наук.
- ↑ а б Безуглова О. С. Помет. Удобрения и стимуляторы роста. Процитовано 22 лютого 2015.
- ↑ а б Лысенко В. П. Экономическая оценка экологического ущерба от загрязнения птичьим помётом // Птицеводство. — М., 2010. — № 12. — С. 45-47.
- ↑ Лысенко В. П. Проблема переработки помета на птицефабриках – с чего начинать ее решение?. Портал промышленного птицеводства. Процитовано 16 грудня 2016.