Перейти до вмісту

Пузанов Лев Іларіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пузанов Лев Іларіонович
Народження15 лютого 1908(1908-02-15)
Дніпропетровськ
Смерть26 вересня 1965(1965-09-26) (57 років)
Єнакієве
ПохованняСхідне кладовище
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1931—1957
ПартіяКПРС
Звання Полковник
Війни / битвиРадянсько-фінська війна,
Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Кримська операція (1944).
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 322)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Лев Іларіонович Пузанов (*15 лютого 1908, Катеринослав — † 26 вересня 1965, Зарудня, Єнакієвський район) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1940), під час Радянсько-фінської війни командир батальйону 169-го стрілецького полку 86-ї мотострілецької дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту. У роки німецько-радянської війни був командиром полку.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Походить з родини робочого, закінчив 6 класів. З 1931 року служить в армії, 1935 закінчує Військову школу ім. ВЦИК у Москві.

Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Старший лейтенант, командир батальйону 169-го стрілецького полку 86-ї стрілецької дивізії 7-ї армії. 2 березня 1940 року його підрозділ наступає на острів Туппурансаарі, захоплюють укріплення та вогневі точки. 4 березня поранений, продовжує керувати батальйоном, піднімає підрозділ в атаку. 21 березня «за зразкове виконання в боях з фінською білогвардійщиною» нагороджений званням Героя Радянського Союзу із врученням Червоної Зірки за числом 322.

В часі Другої світової війни керував полком, воював на Ленінградському фронті, в Сталінградській битві, на Міус-фронті.

Під час Кримської наступальної операції — підполковник, керує армійським рухомим загоном 2-ї армійської групи 4-го Українського фронту, брав участь у визволенні від нацистських окупантів 13 квітня 1944 року Євпаторії. Війну закінчив командиром стрілецької дивізії в Лібаві.

Продовжує службу в армії, 1954 року закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії ім. Фрунзе.

З 1957 року на пенсії, жив у селі Зарудня Єнакієвського району — зараз частина Єнакієвого.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Його іменем названий тодішній провулок в Зарудні.

Посилання

[ред. | ред. код]