Путновичі-Великі
| Село
|
Путновичі-Великі[2][3] (пол. Putnowice Wielkie) — село в Польщі, у гміні Войславичі Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 144 особи (2011[1]).
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села Путновичі походить від давнього руського імені Путна[4].
Перша письмова згадка про село датується 20 травня 1427 року[5]. 1436 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали українськомовні греко-католики, меншою мірою — польськомовні римо-католики[6].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 76 | 22 | 50 | 4 |
| Жінки | 68 | 12 | 39 | 17 |
| Разом | 144 | 34 | 89 | 21 |
- Микола Онуфрійчук (нар. 1937) — український письменник, перекладач, краєзнавець, громадсько-культурний діяч[3].
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
- ↑ а б Горик Н. П. Онуфрійчук Микола Антонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 23-24. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 366. (рос. дореф.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Putnowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 322. (пол.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Войславичі | ||
| Села | Войславичі • Вулька-Путновіцька • Гута • Красне • Кукавка • Майдан • Майдан-Кукавецький • Майдан-Островський • Майданек • Новий Майдан • Острув • Поплави • Путновичі-Великі • Розенцин • Старий Майдан • Тросцянка • Туровець • Чарнолози |  |
