Пушкін Кирило Павлович
| Пушкін Кирило Павлович | |||
|---|---|---|---|
 Лейтенант | |||
 Кирило Пушкін в Оріхово-Василівці на бойових позиціях, 2023 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 11 листопада 1996 Харків, Україна | ||
| Смерть | 2 березня 2023 (26 років) Оріхово-Василівка, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна (множинні осколкові поранення, несумісні з життям, від танкового снаряду) | ||
| Поховання | Міське кладовище № 18 (Харків)d | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Харківський національний автомобільно-дорожній університет | ||
| Псевдо | «Поет» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2022—2023 | ||
| Приналежність | Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Рід військ |  Сухопутні війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Кири́ло Па́влович Пу́шкін (позивний «Поет»; 11 листопада 1996, Харків — 2 березня 2023, Оріхово-Василівка) — український доброволець, лейтенант, командир 2-го взводу 206 батальйону у складі 241 бригади територіальної оборони Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар Ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2023, посмертно).
Народився 11 листопада 1996 року у місті Харків у родині Вікторії та Павла Пушкіних. Прадіди Кирила воювали у другій світовій війні[джерело?].
Протягом 2016—2018 років, навчався у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті та здобув диплом спеціаліста, за спеціальністю будівництво та архітектура. Одночасно навчався на військовій кафедрі, де одержав військове звання молодшого лейтенанта запасу.
Був вірянином Української православної церкви[джерело?].
Російське вторгнення Кирило зустрів удома, у місті Харків[1].
У серпні пройшов вишкіл із підготовки офіцерів в Одеській військовій академії за спеціальністю бойове застосування наземних підрозділів військової розвідки та приєднався до 206 батальйону у складі 241 бригади територіальної оборони Збройних сил України.
Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією Росії проти України н.п. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, н.п. Благодатне, н.п. Залізнянське, н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.
2 березня 2023 року Кирило Пушкін загинув у битві за Бахмут від множинних осколкових поранень, несумісних з життям, внаслідок обстрілів ворожої артилерії і танків[2].
Похований 7 березня 2023 року на Алеї Слави 18 кладовища у Харкові[3]. Віддати останню честь прийшли друзі, колеги, вихователі, родичі та побратими.
2 березня 2024 р. на гімназії №111 у Салтівському районі Харкова, де навчався військовий у 2010-2012 рр., встановили пам’ятну дошку.[1]
- Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня[4] (посмертно) — за особисту мужність, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно)
- лейтенант (2023);
- молодший лейтенант (2018)
У місті Харків 02 березня 2024 року, у Харківській гімназії №111 (Салтівський район) відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику України Кирилу Пушкіну.[5]
- ↑ а б Зустрів війну у рідному місті.
- ↑ Загинув Кирило Пушкін - "Поет". Лейтенант.
- ↑ Niccolo Celesti (7 березня 2023). Reportage Ucraina. Il dolore straziante dei funerali (італ.). LaVerita.
- ↑ Наказ Президента України.
- ↑ Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- «Кирило б зрадів нашому вчинку»: після загибелі сина під Бахмутом батьки розшукали собаку, яку він мріяв забрати додому після перемоги. fakty.ua. Процитовано 20 лютого 2024.
- “Він надто добрий для війни”. Яким був Кирило Пушкін із Харкова, що загинув під Бахмутом, та встиг знайти родину Фугасці. novynarnia.com. 12 квітня 2023. Процитовано 20 лютого 2024.
- Боевая собака в память о сыне: история харьковчанина Кирилла Пушкина и его верной Фугаски. Настоящее Время (рос.). 6 травня 2023. Процитовано 20 лютого 2024.
- Фронтова собака Фугаска живе у родині загиблого бійця (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
- 💔 У пам'ять про сина! Батьки загиблого військового знайшли його собаку-побратима (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 11 листопада
- Народились 1996
- Уродженці Харкова
- Померли 2 березня
- Померли 2023
- Померли в Бахмутському районі
- Поховані на харківському міському кладовищі № 18
- Випускники Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- Військовослужбовці 241-ї окремої бригади територіальної оборони
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)