Пшегожали (Краків)
Пшегожали
Координати 50°02′55″ пн. ш. 19°52′32″ сх. д. / 50.0486° пн. ш. 19.8756° сх. д.
|
Пшегожали (пол. Przegorzały) — обшар Кракова, що входить до VII дільниці Звежинець. Колишнє село, розташоване між річками Вісла та Пшегожальська Пшеленч, розташоване між Сікорніком (297 м над рівнем моря) і Пустельником (352 м над рівнем моря) у Вольському лісі. Зі сходу межує зі Звежинцем, з півночі з Волею Юстовською, із заходу з Бєлянами. Приєднаний до Кракова в 1941 році як його XXXI дільниця.
Вперше згадується в 1162 році, в найдавніших записах як Pregoral або Przegorzala - від «випаленого місця» [1] (przegorzał дослівно перегорів) (порівняйте Зґожелець або Горлиці ).
Під час Другої світової війни на так званим Глиннику в Пшегожалах німці розстріляли поляків, яких тримали в тюрмі св. Міхала та в'язниці на вул. Монтелюпі. У 2014 році було поховано 66 знайдених тіл. Точна кількість і особи всіх убитих невідомі. [2]
Найвідомішим об’єктом у Пшегожалах є замок і вілла Ротонда, де розташований Інститут європейських студій Ягеллонського університету та ресторан.
Нижче цих споруд, на крутому східному схилі, розташований природний заповідник Скалки Пшегожальські .
30 жовтня 2007 року вздовж воєводської дороги № 780 було відкрито Пшегожальську кільцеву дорогу.
- ↑ Krzysztof Jakubowski, Kraków na starych widokówkach. Pregoral, czyli Przegorzały, "Gazeta Wyborcza", dodatek "Kraków", 27.11.2010 [Dostęp 02.02.2011]
- ↑ [1], Telewizja Polska S.A, "Szczątki 66 osób ofiar II wojny złożono w zbiorowej mogile"
- Пшегожали (Краків) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 142. (пол.)
- Пшегожали (Краків) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 522. (пол.)