Пьоу

Пьоу — жанр релігійної буддійської поезії.
Чотиривірш, в якому кожен рядок має чотири склади; сформований у XV—XVII ст.
Найвидатнішим поетом, який творив в цьому жанрі був Шин Магатілавунта (XV століття). Повністю збереглося шість його творів (інші лише в уривках). Це дві поеми в жанрі пьоу за мотивами буддійських джатак: «Парамідокхан» (1491 або 1492, «Досягнення досконалості»; присвячена Будді) і Hsutaungan pyo (1495).

Посилання

• Пьоу // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 299.