Півники рогаті
| Півники рогаті | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Півникові (Iridaceae) |
| Рід: | Півники (Iris) |
| Підрід: | Iris subg. Iris |
| Секція: | Iris sect. Iris |
| Вид: | Півники рогаті (I. furcata)
|
| Біноміальна назва | |
| Iris furcata M.Bieb., 1832
| |
Пі́вники рога́ті (Iris furcata)[1] — багаторічна рослина родини півникові, занесена до Червоної книги України. Цінна декоративна культура.
Трав'яниста рослина 15—50 см заввишки, криптофіт. Кореневище коротке, розгалужене, горизонтальне, від його вузлів відростають 2—3 переважно одноквіткових пагони. Листки завширшки 3—4 см, серпоподібно-мечоподібні, зазвичай дорівнюють стеблу або ледь перевищують його. Квітки до цвітіння пониклі, під час цвітіння розташовані трохи нижче листя. Оцвітина яскраво-синьо-фіолетова, зовнішні і внутрішні частини оцвітини майже однакові, обернено-яйцеподібні. Лопаті стовпчика ланцетні, гострі, зубчасті. Тригнізда зав'язь з борозенками на боках. Плід — видовжена тригранна коробочка, тупа біля верхівки, завдовжки 3—4 см. Насіння завдовжки 4—5 мм, завширшки 2—3 мм. В 1 г міститься 53—56 насінин. За розміром насіння цей вид можна відрізнити від дуже близьких півників безлистих, у яких в 1 г міститься лише 32—35 насінин.
Число хромосом 2n = 24.
Рослина світлолюбна, морозостійка, помірно посухостійка. Трапляється у лучних степах, серед чагарникових заростей, на узліссях, відслоненнях вапняку і крейди, степових схилах, часто в угрупованнях з кострицею. В передгір'ях підіймається до висоти 1500 м над рівнем моря. У Закавказзі зростають особини проміжного типу, що поєднують ознаки півників рогатих і безлистих.
Розмножується вегетативно та насінням. Цвітіння триває з другої половини квітня по середину травня. Плодоносить у липні-серпні.
Ареал виду охоплює Балканський півострів, центральні і південно-східні регіони Європи, зокрема Угорщину, Румунію, Молдову, а також Малу Азію, Кавказ. В Україні цей вид трапляється дуже рідко і лише у східних областях (Харківській, Донецькій, Луганській), де він зростає у басейні Сіверського Дінця і на схилах Донецького кряжу.
Природні популяції півників рогатих нечисленні, до того ж вони сильно потерпають від рекреаційного навантаження, надмірного випасання худоби, безпосереднього винищення задля букетів. Для збереження цієї рослини потрібно виявити усі місця зростання і заборонити зміну біотопів, особливо терасування і заліснення схилів, випасання худоби.
Станом на 2014 рік півники рогаті вирощують лише у Донецькому ботанічному саду. Цю рослину треба ширше використовувати в декоративному садівництві для штучного збільшення чисельності, оскільки вона дуже ефектна. Загалом півники рогаті невибагливі, для їх культивування підходять сухі, трохи затінені ділянки. Вид також перспективний для селекції, оскільки дає гібриди з різними сортами бородатих півників, яким стійко передає свої ознаки.
- Iris hungarica auct. non Waldst. et. Kit. p.p.
У російськомовній літературі цей вид часто плутають з Iris dichotoma Pall., хоча вони не є ані тотожними, ані синонімічними.[1]
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
Півники рогаті у Червоній книзі України — Перевірено 2 листопада 2014 р.