Очікує на перевірку

Північна Корея в російсько-українській війні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Передумови

[ред. | ред. код]

Північнокорейський режим, який підтримувався СРСР і КНР, опинився без підтримки у 1990-х через що зазнав глибокої кризи а також голоду. З приходом до влади Путіна і збільшенням російських нафтових доходів, пожвавилися і російсько-північнокорейські відносини. Лідер КНДР відвідував РФ у 2001, 2002, 2011 та 2019 роках[1][2].

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

Поширення російської пропаганди

[ред. | ред. код]

Вище керівництво КНДР, чиновники та підконтрольні владі агенції новин неодноразово поширювали тези російської пропаганди, піддавало сумніву суверенітет України та закликало до припинення звільнення українських територій, поширювало російське колоніальне бачення української історії[3]. 13 липня 2022 року стало відомо що Україна розірвала дипломатичні відносини з КНДР у відповідь на визнання останньою суверенітету самопроголошених Донецької та Луганської «народних республік»[4].

У березні 2024 року Кім Чен Ин привітав Путіна з черговим переобранням на псевдовиборах[5][6].

У серпні міністерство закордонних справ Північної Кореї виступило з заявою, у якій засудило військову операцію України в Курській області РФ й висловило готовність «завжди підтримувати росію, коли вона прагне захистити свій суверенітет». Курську операцію назвали «актом агресії та терору», додавши, що це є частиною «антиросійської конфронтаційної політики Сполучених Штатів, яка підштовхує ситуацію до Третьої світової війни»[7].

Військова підтримка

[ред. | ред. код]

Вичерпання запасів боєприпасів змусило Росію звернутися в 2022 році до Північної Кореї для їх придбання. Північна Корея також надає зимову форму та спорядження для російських військ[8]. В обмін КНДР може отримувати продовольство, пальне та відсутні в себе збройні технології[9]. Північна Корея в ході російсько-української війни надавала Росії боєприпаси: артилерійські снаряди та ракети.

У 2024 році міністр оборони Південної Кореї Шін Вонсік повідомив, що Північна Корея відправила до Росії щонайменше 10 000 транспортних контейнерів, які можуть містити майже 5 мільйонів артилерійських снарядів. Він припускав, що в обмін на боєприпаси Росія надіслала Пхеньяну технології, щоб допомогти розгорнути ряд супутників-шпигунів, а також звичайну зброю, на кшталт танків та літаків[10].

У червні 2024 року Північна Корея заявила про свої плани щодо відправлення військових будівельних та інженерних сил для участі в «відновлювальних роботах» на тимчасово окупованих Росією територіях Донецької області[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The highs and lows of Russia, North Korea relations. Al Jazeera (англ.). Процитовано 29 лютого 2024.
  2. Росія та КНДР домовились розширювати співпрацю. www.ukrinform.ua (укр.). 16 листопада 2023. Процитовано 29 лютого 2024.
  3. “Північнокорейська Русь”: образ КНДР в російській пропаганді. Uacrisis.org (укр.). 20 жовтня 2023. Процитовано 3 січня 2024.
  4. Україна розірвала дипломатичні відносини з КНДР – DW – 13.07.2022. dw.com (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
  5. "Листа не буде": як світ реагує на вибори в Росії. www.unian.ua (укр.). Процитовано 21 березня 2024.
  6. Переобрання путіна: хто привітав російського диктатора з перемогою на «виборах». Слово і Діло (укр.). 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  7. У Північній Кореї засудили Курську операцію, назвавши її «актом терору». hromadske.ua (укр.). 18 серпня 2024. Процитовано 19 серпня 2024.
  8. Росія витрачає боєприпаси швидше, ніж виготовляє – розвідка США. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  9. Як зброя з Північної Кореї може допомогти Росії?. VOA (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  10. Мільйони артилерійських снарядів та спільне протистояння Заходу – Північна Корея і Росія поглиблюють співпрацю. Голос Америки Українською (укр.). 18 червня 2024. Процитовано 30 червня 2024.
  11. Північна Корея відправить інженерні війська в окуповані РФ частини України, - ISW. РБК-Україна. Процитовано 28 червня 2024.