Підвишень
Підвишень | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Clitopilus prunulus (Scop.) P.Kumm., 1871 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Підвишень (Clitopilus prunulus (Scop. ex Fr.) Kumm.) — вид грибів з родини ентоломові (Entolomataceae).
Існують синонімічні найменування гриба: клітопіл сливовий, підвишень сірий, вишняк, садовик, підсливник.
Шапка 3-7(12) см у діаметрі, товстом'ясиста, опукло- або увігнуторозпростерта, лійкоподібна, біла, світло-сіра, у центрі темніша, іноді нерівно забарвлена, з буруватими розпливчастими плямами, тонковолокниста, суха. Здається голою, деякі особини наче тонко пухнасті. Пластинки спочатку білуваті, потім рожеві, вузькі, спускаються на ніжку. Спорова маса рожева. Спори 10-14 Х 5-6 мкм, рожеві, веретеноподібно-овальні, з поздовжніми 5-7 гранями. Ніжка 3,6 Х 0,8-2 см, щільна, іноді ексцентрична, білувата, згодом кольору шапки, біля основи білоповстиста. М'якуш білий, приємний на смак, пахне щойнозмеленим борошном.
Зустрічається по всій Україні: у листяних і мішаних лісах, на галявинах, у садах, на трав'янистих місцях.
Дуже добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим і сушеним. Збирають у червні — жовтні.
Підвишень подібний до отруйного гриба клітоцибе білуватого.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 110—111.
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С. 28.
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |