Підводні човни типу «CA»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проєкт
Назва: Підводні човни типу «CA»
Будівники: «Caproni»
Оператори:  Королівські військово-морські сили Італії
Будівництво: 1938-1941
У експлуатації: 1941-1943
Побудовано: 4
Віддано на
брухт:
4
Основні характеристики
Водотоннажність: 13,3 т
Повна
водотоннажність:
16,4 т
Довжина: 10 м
Ширина: 2 м
Осадка: 1,6 м
Двигуни:

дизельний двигун 60 к.с.

електричний двигун 25 к.с.
Швидкість:

у підводному положенні: 5 вузлів

у надводному положенні:6,5 вузлів
Дальність
плавання:

у підводному положенні: 57 миль на швидкості 3 вузли

у надводному положенні: 700 миль на швидкості 4 вузли
Екіпаж: 2
Озброєння: 2 x 450-мм торпедні апарати

Підводні човни типу «CA» (італ. Sommergibili tascabili di Classe CA) — Надмалі підводні човни ВМС Італії періоду Другої світової війни.

Історія створення та конструкція

[ред. | ред. код]

Надмалі підводні човни типу «CA» були розроблені в ініціативному порядку фірмою «Caproni». Італійський флот зацікавився ними та видав замовлення на будівництво двох одиниць («CA1» та «CA2»), які увійшли до складу флоту у 1937-1938 роках.

Початково передбачалось використовувати ці човни як протичовнові засоби. Вони були оснащені дизель-електричною силовою установкою і озброєні двома 450-мм торпедними апаратами. Але випробування показали, що підводні човни були дуже нестійкими на перископній глибині при найменшому хвилюванні моря.

У 1941 році човни передані 10-й флотилії MAS для використання як підводних транспортерів. Були демонтовані дизелі, торпедні апарати і перископ. Човни були переобладнані для транспортування восьми 100-кг підривних зарядів та трьох плавців.

У 1943 році були побудовані ще два підводні човни даного типу - «CA3» та «CA4».

Використання

[ред. | ред. код]

У 1942 році після вступу США у Другу світову війну Юніо Валеріо Боргезе запропонував використати підводні човни типу «CA» для атаки на гавань Нью-Йорка. Океанський підводний човен повинен був доставити човен «CA» через Атлантику, і 2 бойові плавці повинні були встановити заряди на кораблях та портових спорудах.

Для здійснення операції човен «CA-2» був перевезений залізницею в Бордо на базу BETASOM. Як носій був вибраний підводний човен «Леонардо да Вінчі». На ньому демонтували 100-мм гармату та змонтували кишеню, де мав розміщуватись човен «CA», з якого демонтували дизель та торпедні апарати. Випробування пройшли успішно, але підготовка човна «CA» затягнулась, і «Леонардо да Вінчі» повернувся до підводної війни в Атлантиці. 23 травня 1943 року він був потоплений британськими кораблями, і атака на Нью-Йорк була скасована.

Після капітуляції Італії 9 вересня 1943 року човни «CA-1», «CA-3» і «CA-4» були затоплені італійцями у Ла-Спеції. «CA-2» був захоплений німцями в Бордо. Затоплений ними при відступі у 1944 році.

Представники

[ред. | ред. код]
Човен Серія Будівник Вступив у стрій Доля
CA 1 I. Caproni 15 квітня 1938 року Затоплений 9 вересня 1943 року
CA 2 Квітень 1938 року Затоплений в 1944 році
CA 3 II. Січень 1943 року Затоплений 9 вересня 1943 року
CA 4 Січень 1943 року Затоплений 9 вересня 1943 року

Література

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • А.В.Дашьян. Корабли Второй мировой ВМС Италии. Приложение к журналу «Моделист-конструктор», 8 (26) 2003. (рос.)