Перейти до вмісту

Підорлик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Підорлик
Підорлик великий (Clanga clanga)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Підродина: Орлині (Aquilinae)
Рід: Підорлик (Clanga)
Adamowicz, 1858[1]
Види
Синоніми
Aquiloides Wells & Inskipp, 2012[2][3]
Посилання
Вікісховище: Clanga
Віківиди: Clanga
NCBI: 2675519

Підорлик[4] (Clanga) — рід яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Представники цього роду мешкають в Євразії і Африці[5]. Раніше їх відносили до роду Орел, однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, які показали, що вони є ближчими до довгочубих і чорних орлів, вони були переведені до відносленого роду Clanga[6][7][8][9][10][11].

Виділяють три види:[12].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Clanga походить від слова дав.-гр. κλαγγος — орел.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. F.A. Adamowicz. Énumération des travaux scientifiques littéraires publiés ou en manuscrits de C. Tyzenhauz. „Revue et magasin de zoologie”. Seria 2. 9, s. 604, 1858. 
  2. D.R. Wells & T.P. Inskipp. A proposed new genus of Booted Eagles (tribe Aquilini). „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 132 (1), ss. 70–72, 2012. 
  3. S.M.S. Gregory & E.S. Dickinson. Clanga has priority over Aquiloides (or how to drop a clanger). „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 132 (2), ss. 135–136, 2012. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Hawks, Eagles, and Kites (Accipitridae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.accipi1.01. [dostęp 2020-05-31].  (необхідна підписка)
  6. M. Bunce, M. Szulkin, H.R.L Lerner, I. Barnes, B. Shapiro, A. Cooper & R.N. Holdaway. Ancient DNA Provides New Insights into the Evolutionary History of New Zealand's Extinct Giant Eagle. „PLoS Biology”. 3 (1), ss. 44–46, 2005. doi:10.1371/journal.pbio.0030009. 
  7. A.J. Helbig, A. Kocum, I. Seibold & M.J. Braun. A multi-gene phylogeny of aquiline eagles (Aves: Accipitriformes) reveals extensive paraphyly at the genus level. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 35 (1), ss. 147–164, 2005. doi:10.1016/j.ympev.2004.10.003. 
  8. H.R.L. Lerner & D.P. Mindell. Phylogeny of eagles, Old World vultures, and other Accipitridae based on nuclear and mitochondrial DNA. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 37 (2), ss. 327–346, 2005. doi:10.1016/j.ympev.2005.04.010. 
  9. J.O. Gjershaug. Taxonomy and conservation status of hawk-eagles (genus Nisaetus) in South-East Asia. „Praca doktorska”, ss. 1–108, 2006. 
  10. E. Haring, K. Kvaløy, J.-O. Gjershaug, N. Røv & A. Gamauf. Convergent evolution and paraphyly of the hawk-eagles of the genus Spizaetus (Aves, Accipitridae) – phylogenetic analyses based on mitochondrial markers. „Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research”. 45 (4), ss. 353–365, 2007. doi:10.1111/j.1439-0469.2007.00410.x. 
  11. A. Kocum. Phylogenie der Accipitriformes (Greifvögel) anhand verschiedener nuklearer und mitochondrialer DNA-Sequenzen. „Praca doktorska”, ss. 1–250, 2007. 
  12. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2023.
  13. Clanga hastata у базі Avibase.
  14. S.J. Parry, W.S. Clark & V. Prakash. On the taxonomic status of the Indian Spotted Eagle Aquila hastata. „Ibis”. 144 (4), ss. 665–675, 2002. doi:10.1046/j.1474-919X.2002.00109.x. 
  15. Ü. Väli. Mitochondrial DNA sequences support species status for the Indian Spotted Eagle Aquila hastata. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 126, ss. 238–242, 2006. 
  16. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 110. ISBN 978-1-4081-2501-4.