Перейти до вмісту

Пікноклин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пікноклин — стратифікований шар води з максимальним градієнтом щільності[1]. Є перешкодою для проходження гідроакустичного сигналу, що служить маскувальним фактором при ухиленні підводного човна від гідроакустичного пошуку надводних кораблів.

Моряки-підводники іноді називають його «рідким ґрунтом»[2].

Пікноклин грає найважливішу роль в житті Світового океану. У шарі підвищеної щільності (глибина його залягання коливається від 25 до 100-120 м) вертикальні градієнти щільності можуть досягати дуже великих значень, і тоді він відіграє роль згаданого «рідкого ґрунту», на якому можуть зосереджуватися не тільки планктони, але й великі організми.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник-довідник з гідроекології / уклад.: О. Павлюченко, Г. Печериця — Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2022. — С. 41.
  2. .Каланов Н. А. Словарь морского жаргона (2 переизд.). — М.: Моркнига, 2011— с. 100, ISBN 978-5-9906698-5-7

Див. також

[ред. | ред. код]