Пінон вануатський
| Пінон вануатський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula bakeri (Kinnear, 1928)[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон вануатський[3] (Ducula bakeri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Вануату.
Довжина птаха становить 40 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і потилиця сірувато-сизі, шия темно-пурпурово-бронзові. Спина і покривні пера крил темно-сірі з металевим відблиском. Нижні покривні пера крил каштанові, махові пера руді. Горло темно-сіре, груди темно-пурпурово-бронзові з легким відблиском, живіт темно-каштановий. Надхвістя чорне, гузка руда. Очі жовті з оранжевими кільцями, дзьоб чорний, лапи рожевувато-червоні[5][6].
Вануатські пінони мешкають на півночі Вануату. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграями, на висоті від 200 до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 500 м над рівнем моря. Живляться плодами. Ведуть кочовий спосіб життя.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція вануатських пінонів становить від 2,5 до 23 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula bakeri.
- ↑ Kinnear, N. B. (1928). Exhibition and description of a new Pigeon (Muscadivora bakeri) from the New Hebrides. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 48 (320): 56.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557. ISBN 9781408135563.
- ↑ Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN 9781408152461.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |