Піраньєві
| Піраньєві Період існування: Міоцен - наш час
| |
|---|---|
| |
| Serrasalmus manueli | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Харациноподібні (Characiformes) |
| Надродина: | Erythrinoidea |
| Родина: | Піраньєві (Serrasalmidae) Bleeker, 1859 |
| Роди[1] | |
|
Acnodon | |
 Вікісховище: Serrasalmidae
| |
Піраньєві (Serrasalmidae) — родина[2][3][4] прісноводних променеперих риб, які мешкають у водоймах Південної Америки. Вирізняються потужними щелепами[5]. До статусу родини була підвищена нещодавно. Охоплює понад 90 видів. Латинська назва Serrasalmidae означає «сімейство зубчастих лососів»[6].
Піраньєві досягають загальної довжини до 108 см і маси до 40 кг (бурий паку)[7].
Будова нижньої щелепи та зубів дозволяє піраньї виривати з жертви великі шматки м'яса. Зуби у піраній мають вид трикутника висотою 4—5 мм і розміщені так, що зуби верхньої щелепи рівно входять у пази між зубами нижньої щелепи. Щелепи діють двома способами: при змиканні щелеп м'ясо відрізається як бритвою гострими зубами, при зміщенні зімкнутих щелеп у горизонтальному напрямку риби можуть відкушувати більш щільні тканини — сухожилля і навіть кістки. Доросла піранья може перекусити палицю або людський палець.
Висока сила укусу визначається особливою будовою щелеп. У піраній є потужний комплекс м'язів, які підіймають нтжню щелепу до верхньої. При цьому товсте сухожилля, утворене цими м'язами, з'єднується з зубною кісткою відносно короткої нижньої щелепи близько до її переднього краю. Утворений таким чином важіль дозволяє здійснювати високий тиск навіть під час укусу передніми зубами.
Харчові вподобання піраньєвих проявляються в будові їхніх зубів. Комп'ютерне моделювання укуса з використанням методу скінченних елементів показало специфічний розподіл напруги всередині зубу. У м'ясоїдних видів, таких як Serrasalmus rhombeus або Піранья звичайна, напруга концентрується широким кільцем усередині і на вістрі пилкоподібного зуба, що пов'язано з високим тиском на ріжучому краї, тоді як у здебільшого рослиноїдних видів Piaractus brachypomus або Colossoma macropomum напруга в зубах із тупими кінцями розподіляється відносно рівномірно. У першому випадку з'являється можливість легко відкушувати м'які тканини, проте потерпає міцність на розкушування твердих об'єктів, тоді як у другому випадку особини легко подрібнюють тверду їжу[8][9].
«Ненажерливість піраній, яких називають річковими гієнами, перевершують усі очікування, вони нападають на всяку тварину, яка з'явиться в їхній області, навіть на риб, що перевершують їх у 10 разів за величиною. …Дуже часто крокодил тікає від дикої зграї цих риб, причому перевертається черевом угору. Їхня хижість доходить до того, що ці риби не шкодують навіть своїх поранених товаришів. …Зуби піраньї дуже гострі та міцні: палиця з твердого дерева моментально перекушується цією рибою, навіть товсті гачки вудки не можуть встояти проти сили їхніх зубів.».
— Альфред Брем, «Життя тварин»
Природними ворогами піраній є амазонський дельфін інія і чорний кайман, які харчуються, в тому числі і піряньями.
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Родина Serrasalmidae на FishBase. Версія за квітень 2013 року.
- ↑ Nelson J. S., Grande T. C., Wilson M. V. H. Риби світу. — 5th ed. — Hoboken : John Wiley & Sons, 2016. — С. 198-199. — ISBN 978-1-118-34233-6. — DOI:
- ↑ Thompson A. W., Betancur-R. R., López-Fernández H., Ortí G. 2014. A time-calibrated, multi-locus phylogeny of piranhas and pacus (Characiformes: Serrasalmidae) and a comparison of species tree methods. Molecular Phylogenetics and Evolution, 81: 242—257. DOI:10.1016/j.ympev.2014.06.018
- ↑ Oliveira C., Avelino G. S., Abe K. T., Mariguela T. C., Benine R. C., Ortí G., Vari R. P., Corrêa e Castro R. M. 2011. Phylogenetic relationships within the speciose family Characidae (Teleostei: Ostariophysi: Characiformes) based on multilocus analysis and extensive ingroup sampling. BMC Evolutionary Biology, 11: 275. DOI:10.1186/1471-2148-11-275
- ↑ Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ Magallanes, Frank (6 квітня 2006). Subfamily Serrasalminae (Website). Oregon Piranha Exotic Fish Exhibit.
- ↑ FishBase: SpeciesList of Serrasalmidae.
- ↑ Aquavitro.org: Чрезвычайно мощные челюсти вымерших и современных пираний
- ↑ Grubich J.R., Huskey S., Crofts S., Orti G., Porto J. Mega-Bites: Extreme jaw forces of living and extinct piranhas (Serrasalmidae) // Scientific Reports. — 2012. — Т. 2, № 1009. — DOI:.