Піроксеніти

Піроксеніти — вивержена магматична гірська порода; продукт кристалізації ультраосновної магми.

Загальна назва глибинних основних ультрамафітів істотно піроксенового складу, містять від 50 до 100 об'ємних % різних піроксенів.

Найпоширеніші різновиди:

• ортопіроксеніт і олівіновий ортопіроксеніт (ромбічний піроксен ± олівін),
• клінопіроксеніт і олівіновий клінопіроксеніт (моноклінний піроксен ± олівін),
• вебстерит і олівіновий вебстерит (ромбіч. піроксен ± моноклінний піроксен ± олівін),
• роговообманковий П. і олівінороговообманковий П. (моноклінний піроксен ± рогова обманка ± ромбіч. піроксен ± олівін).

Як породотвірні мінерали в складі піроксенітів визначаються також ґранат, ільменіт, слюда, плагіоклаз; провідні акцесорні мінерали — хромшпінеліди і магнетит.

Склад піроксенів у піроксенітах дуже різноманітний: від енстатиту до гіперстену і від діопсиду до жадеїту. Колір свіжих порід жовтий, зелений, сірий, чорний. Хімічний склад П. визначається передусім кількістю і складом піроксенів. Внаслідок високої кремнеземистості останніх, ці голомеланократові ультрамафіти належать до групи основних, а не ультраосновних порід і містять зазвичай від 45 до 55 мас % SiO₂. Скупчення інших головних складників (MgO, СаО, FeO, Al₂O₃) дуже мінливі. Загалом за петрохімічними особливостями піроксеніти посідають проміжне положення між перидотитами і габроїдами.

П. — поширені гірські породи, але зустрічаються звичайно в невеликих кількостях. Відомі в складчастих областях в тісному поєднанні з ультраосновними породами, в платформних базит-ультрабазитових розшарованих інтрузивах і лужно-ультраосновних комплексах, а також у вигляді глибинних (мантійних) ксенолітів у лужних базальтах і кімберлітах. З піроксенітами пов'язані великі родовища руд платинових металів, попутно з якими вилучається золото і сульфіди нікелю та міді. Іноді до піроксенітів прив'язані хромітові і титаномагнетитові ванадієві, сульфідні мідно-нікелеві і нікелеві поклади, а також родовища азбесту.

Використовують їх як будівельний матеріал; сировина для виготовлення вогнетривких виробів.

Див. також

• піроксени
• піроксеноїди

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Інтернет-ресурси

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піроксеніти
•  Flett, John Smith (1911). Pyroxenite . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 22. Cambridge University Press. с. 697. (англ.)